Північна щука на Алясці здивувала науковців. Що сталось

Марія Власова

Джерело: earth.com

Мешканка холодних вод на території Аляски - північна щука здатна перетинати солону воду заради захоплення нових територій, що неабияк здивувало науковців.

Головні тези:

Північна щука на Алясці здатна перетинати солону воду для захоплення нових територій, що здивувало науковців.
Вчені визначили, що північна щука використовує річкові гирла для переміщення між вододілами, що порушило попередні припущення про її міграційні шляхи.
Нове відкриття дозволяє північній щуці успішно поширюватися у річкових системах, що ускладнює контроль за її поширенням та впливом на місцеві популяції риб.
Вміст стронцію в отолітах щуки допомагає вченим виявити шляхи її переміщення між вододілами та визначити географічні особливості.
Розуміння того, що північна щука рухається через лимани, підкреслює її грізний інвазивний характер, що робить її великим викликом для дослідників та екологів.

Що відомо про здатність північної щуки на Алясці мігрувати і захоплювати нові території

До недавнього часу науковці були переконані, що морські бар’єри, наприклад, затока Кука, не дають змоги північним щукам переміщуватись і поширюватись в інших місцях.

Однак наразі дослідники з’ясували, що цей вид риби використовує однорукавне річкове гирло, переміщуючись між вододілами.

Північна щука здивувала вчених здатністю захоплювати нові території — Північна щука

Це стало важливим відкриттям для науковців, оскільки вони дізнались, що наразі щука має змогу повернутись до річок і озер, в яких колись мешкала, а потім пішла звідти.

Науковці з Університету в Фербенксі та Департаменту рибальства й дичини Аляски зробили такі висновки на основі аналізу отолітів — крихітних вушних камінців щуки.

Вміст стронцію змінюється залежно від геології та місцезнаходження. Якщо щука переміщується між вододілами, її можна виявити, проаналізувавши вміст стронцію в отолітах, — пояснює професор рибного господарства УАФ і провідний автор дослідження Метью Вуллер.

У чому полягає важливості нового відкриття

Автори матеріалу підкреслили, що природним місцем, де мешкає північна щука, є внутрішні та західні райони на Алясці. Однак у 50-х роках минулого століття було здійснено незаконне вивезення цієї риби до басейну річки Сусітна, що на півдні центральної Аляски.

Відтоді ці високоефективні хижаки швидко поширилися, оселившись у понад 150 озерах і річках. Їхня присутність суттєво вплинула на місцеві популяції риби, особливо лосося, на якого вони полюють і яким харчуються, — зазначається у матеріалі.

Переважна більшість науковців вважала, що затока Кука представляє собою велику ділянку солоної води, яка заважає рибі переміщуватись між річковими системами, однак результати останніх досліджень продемонстрували, що риба успішно переміщується у річкових потоках, де змішуються прісна і солона вода.

Тому таке дослідження ставить під сумнів попередні припущення та робить контроль над поширенням цих риб ще складнішим.

Нещодавно виявлене розуміння того, що риба рухається через лимани, є ще однією причиною того, що північна щука є прикладом того, що робить її грізним інвазивним видом, — наголошує доцент кафедри рибного господарства університету Аляски Пітер Вестлі.