Кремлівський диктатор Володимир Путін веде гібридну війну проти країн НАТО і вже відкрив другий фронт на східному кордоні Альянсу.
Головні тези:
- Путін веде неоголошену гібридну війну проти НАТО, спричиняючи напруженість на сході.
- Гібридні атаки Росії включають вербування злочинців та дестабілізацію країн Балтії та Фінляндії.
- Країни Європи зміцнюють східний кордон та закликають НАТО реагувати на гібридні загрози з боку Росії.
- Росія намагається поширити страх та невизначеність у регіоні Балтійського моря через гібридні дії.
- Зусилля країн Європи у протидії гібридним загрозам свідчать про загальний стан війни у регіоні, підкреслюють експерти.
Що відомо про початок Путіним неоголошеної гібридної війни проти НАТО
У матеріалі видання зазначається, що 23 травня російські прикордонники у сутінках вдались до провокації.
Військові Естонії відреагували на цю провокацію, однак оперативно зрозуміли, має місуе гібридний акт агресії.
Зазначається, що інцидент був занесений у звіти, як один з серії актів, спрямованих на провокацію та дестабілізацію країн Балтії, які межуть з Росією та Білоруссю.
Зазначається, що подібні інциденти не тягнуть на акт прямої агресії, який міг би викликати пряму колективну військову відповідь НАТО, однак вони значно почастішали після початку розв’язаної Кремлем злочинної війни проти України.
Автори матеріалу зазначають, що подібні інциденти все більше перетворюють Балтійський регіон на другий фронт протистояння західних країн з Росією.
Як Росія використовує гібридні атаки для дестабілізації Європи
Підкреслюється, що відправка груп мігрантів на штурм кордонів країн ЄС, глушіння сигналів GPS, вербування злочинців із метою скоєння дрібних диверсій - частина гібридної війни Росії проти країн Балтії, а також Фінляндії.
Ці країни відповіли на російську агресію зміцненням та модернізацією східного кордону на загальну суму у 3,5 млрд доларів.
Країни Балтії та Фінляндія також закликали включити питання гібридних атак до порядку денного на саміті НАТО у Вашингтоні.
Лише за останні кілька місяців Фінляндія та Швеція зазнали порушень повітряного простору, кільком комерційним літакам не вдалося приземлитися в невеликих аеропортах через перешкоди глобальній системі позиціонування, а Польща затримала агентів РФ за ймовірні диверсійні дії.
Зазначається, що найбільш гарячою точкою напруженності залишається російський кордон у Нарві поряд із Естонією.
Цього року Москва обмежила рух по прикордонному мосту лише для пішоходів.
Естонія спостерігає за територією на предмет активності безпілотників і розмістила знаки, які попереджають мандрівників про спроби вербування російської розвідки.
З Москвою традиційно погоджено розташування навігаційних знаків на річці, щоб рибальські та прогулянкові човни випадково не зайшли на територію Росії, але з 2023 року Росія не давала згоди та не погоджувалася з розташуванням приблизно половини із 250 буїв.
Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва та Польща мають спільний кордон з Росією, який простягається на понад 2300 кілометрів; додайте 1250 кілометрів, спільних з Білоруссю. Це довше, ніж кордон США та Мексики.
З часів холодної війни 100-кілометровий коридор, що розділяє Польщу та Литву, відомий як Сувалкський коридор, вважався стратегічною перешкодою в будь-якому сценарії конфлікту.
Затиснута між Білоруссю та озброєним до зубів російським ексклавом Калінінградом, ця територія, якщо її розділити, перекриє наземний доступ країн Балтії до решти Європи.
На думку міністра закордонних справ Литви Габріеліуса Ландсбергіса , це не свідчить про неминучу військову активність, а про те, що Росія "намагається поширити страх, невизначеність і сумніви щодо своїх намірів у Балтійському морі".
Країни найближчого західного сусідства з Росією протягом тривалого часу були одними з найбільш агресивних, коли оцінювали наміри Москви.
Усі зацікавлені сторони змушені боротися з дезінформацією та впливати на операції на рекордних рівнях.
За даними їхніх спецслужб, Москва регулярно зображує країни Балтії розпалювачами війни та русофобами, а також залучила тролів та армію ботів для розсилання спаму в соціальних мережах зі шкідливим вмістом.
Кремль намагався вербувати російськомовні меншини в Естонії та Латвії, щоб посіяти внутрішні розбіжності, здебільшого безуспішно.
Збройні сили Литви втрутилися з повідомленням у соціальних мережах, щоб заспокоїти населення в березні — "сьогодні війни не буде" — після того, як до солдатів публічно підійшли та запитали, коли почнеться конфлікт і як до нього підготуватися.
Росія також пішла на низькі тактики, відправляючи мігрантів у прикордонні зони, щоб чинити тиск на прикордонний контроль і потенційно розпалювати громадське невдоволення.
Згідно зі звітом Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам у Гельсінкі від 30 травня, прагнучи послабити Європу та дестабілізувати її зсередини, Росія активніше, ніж будь-коли, занурюється в свій інструментарій гібридних операцій.
Це робить гібридну загрозу з боку Росії повсюдною.