Національна комісія з реабілітації у грудні 2023 року реабілітувала кінорежисера Сергія Параджанова. Радянська влада звинувачувала його в “українському націоналізмі та гомосексуалізмі” та засудила на 5 років таборів суворого режиму.
Сергія Параджанова реабілітували
Про реабілітацію режисера повідомив очільник Українського інституту національної пам'яті Андрій Дробович.
Пів століття пройшло з часу судилища над ним, але тепер і в юридичному плані справедливість торжествує. Приємно писати про це у столітній ювілей з дня народження ключового автора українського поетичного кіно.
Нацкомісія з реабілітації за поданням Українського інституту національної пам'яті реабілітувала видатного кінорежисера-вірменина, який народився у Тбілісі та сидів у російській в’язниці за український націоналізм.
У рішенні Нацкомісії йдеться, що після детального аналізу кримінальної справи режисера та інших архівних документів було виявлено наявність політичного мотиву переслідування та засудження Сергія Параджанова.
Дробович додав, що розгляд справи підтримали Офіс Президента України та українські правозахисники, зокрема Українська Гельсінська спілка з прав людини.
Юридична реабілітація Сергія Параджанова — це дійсно непересічна і знакова подія. Вона є черговим свідченням тези про те, що добро і справедливість зрештою перемагають, нехай навіть у стратегічній перспективі. Усі жертви комуністичного тоталітарного режиму, як і будь-якого тоталітарного режиму, мають право і можливість бути відновленими у гідності та правді. Дуже надихає, що ця реабілітація відбулася якраз до сторічного ювілею з дня народження Сергія Параджанова, — зазначив Дробович.
У чому звинувачували Параджанова
У 1960-х роках Параджанов разом з іншими відомими діячами української науки та культури протестував проти політичних арештів в Україні, звертався у вищі партійні та державні органи.
У березні 1973 Параджанова заарештували у Києві та засудили до п'ятирічного ув'язнення за гомосексуальність, хоча в обвинувальному вироку були статті і «за спекуляцію», і «за український націоналізм».
Був звільнений у 1977 році завдяки міжнародній кампанії протесту (звернення підписали Франсуа Трюффо, Жан-Люк Годар, Федеріко Фелліні, Лукіно Вісконті, Роберто Росселліні, Мікеланджело Антоніоні).
Далі режисеру заборонили жити в Україні.
