У Росії більше не приховують цензуру, а відкрито її демонструють: у книжках з’явився так званий "блекаут" – фізичне закреслення фрагментів тексту.
Головні тези:
- Цензура в російській книжковій індустрії стала системною та безпрецедентною після початку війни проти України.
- Застосування “блекаутів” у книгах стало візуальним символом цензури, яка демонструється відкрито.
Росія цензурує книжки: що відомо
Цензура в російській книжковій індустрії після початку повномасштабної війни проти України набула системного й безпрецедентного характеру, трансформувавши не лише ринок, а й саму природу тексту як культурного продукту.
Якщо раніше у Росії втручання держави обмежувалося вибірковими заборонами чи тиском на окремих авторів, то нині це масштабна інфраструктура контролю, що охоплює весь цикл книговидання: від рукопису до полиці магазину.
Ключовою ознакою нової реальності стала поява так званого "блекауту" — фізичного закреслення фрагментів тексту. Нині це стало візуальним символом цензури, яка більше не приховується, а відкрито демонструється. У результаті читач отримує не цілісний твір, а фрагментований.
Причина — різке посилення законодавчих обмежень. Під заборону або жорстку модерацію у Росії потрапили будь-які згадки про війну, критика російської агресії, теми ЛГБТК+, еміграції, деколоніального дискурсу, описи, пов’язані з наркотиками чи самогубством.
Унаслідок цього тисячі книжок перевіряються, маркуються або вилучаються з продажу. Цензура застосовується незалежно від часу написання твору, навіть класика світової літератури піддається так званому очищенню через нові переклади або перевидання.
Деякі російські видавництва вдалися навіть до використання штучного інтелекту для виявлення небажаного контенту. Алгоритми аналізують тексти на предмет ризиків, часто помилково ідентифікуючи звичайні слова чи контексти як порушення.
Це призводить до абсурдних ситуацій, коли під заборону можуть потрапити звичайні сцени або навіть окремі слова. Водночас остаточне рішення залишається за редакторами та юристами, які змушені діяти в умовах високих ризиків — від штрафів до кримінального переслідування.
У підсумку, кремлівська цензура чинить так, що книжка перестає бути джерелом знань і перетворюється на об’єкт ідеологічної обробки, де навіть відсутність тексту має політичне значення.
