Це не лише свідчить про дефіцит інших гармат у Росії, але й робить країну-агресорку ще більш залежною від своїх "союзників".
Головні тези:
- Використання Росією вінтажних гармат на фронті в Україні свідчить про дефіцит сучасної техніки та робить її залежною від союзників.
- Російські втрати артилерії змушують Кремль витягнути зі складів старі гармати, при цьому важливу роль відіграють снаряди виробництва КНДР.
- Знищення ЗСУ російської артилерії на фронті в Україні може стати переломним моментом у війні, оскільки артилерія є основним способом ведення бойових дій.
Росія жене на фронт в Україну “вінтажні” гармати
Через шалені втрати на фронті Росія змушена знімати зі складів усе старішу техніку, снаряди до якої часом просто відсутні. І саме в цьому агресора рятує КНДР, яка досі виробляє снаряди до "вінтажної" артилерії середини минулого століття.
Сьогодні суто музейна гаубиця М-46 була розроблена у 1946-50 роках і стала чи не найпотужнішою гарматою СРСР того часу. Щоб вистрілювати рідкісні 130-міліметрові снаряди на відстань у 37 км зі швидкістю п'ять снарядів на хвилину, їй було потрібно 8 осіб обслуговуючого персоналу.
Це потужна зброя, але важка, її важко транспортувати та потрібно багато робочої сили. Саме тому в 1970-х роках радянська армія замінила М-46 на більш ефективні 152-міліметрові гаубиці. Великі втрати цих нових гармат і виснаження російських довоєнних запасів артилерійських стволів і снарядів повернули Кремль назад у часі. Приблизно через рік після початку війни в Україні недоліки М-46 більше не заважали. На той момент альтернативою старій артилерії була відсутність артилерії.
За підрахунками OSINT-аналітика HighMarsed, станом на 2022 рік у Росії в резерві було 665 гармат М-46. До лютого 2024 року було вилучено близько 65. Однак зараз темпи реактивації різко підскочили.
Я ще не підрахував точну кількість, але вони, ймовірно, забрали зі складу зберігання близько половини 130-мм М-46.
Однак варто зауважити, що російські заводи більше не виробляють 130-міліметрові снаряди. А от заводи Північної Кореї виробляють!
Завдяки потужному снаряду та пристойній дальності стрільби М-46 особливо корисна як "контрбатарейна" зброя, тобто як гаубиця для знищення інших гаубиць. Такого висновку дійшло Центральне розвідувальне управління США, яке у 2009 році перевіряло артилерійські запаси Північної та Південної Кореї. ЦРУ назвало М-46 "найефективнішою контрбатарейною зброєю в Кореї.
Але росіянам може бути важко користуватися цими гарматами на фронті в Україні. Росія вже втратила стільки вантажівок і артилерійських тягачів, що почала оснащувати фронтові полки та бригади цивільними всюдиходами та мотоциклами.
Інша проблема із 70-річними М-46 полягає в тому, що Росія стає залежною від щедрості своїх союзників: лише Північна Корея та Іран зберегли великосерійне виробництво 130-міліметрових снарядів.
Щоб зберегти в дії свої нові старі гаубиці, Москві доведеться підтримувати добрі відносини з Пхеньяном і Тегераном.
Втрати Росії в техніці у війні проти України
Останніми місяцями ЗСУ значно наростили темпи знищення російської артилерії. Якщо ця інформація відповідає дійсності, це може бути переломним моментом усієї війни, адже саме масоване застосування артилерії для Росії є основним способом ведення війни.
Росія фактично вичерпала складські запаси придатних до використання легкоброньованих тягачів МТ-ЛБ. На фронті окупанти часто використовували їх у ролі "ерзац-БМП", хоча справжнє призначення цих машин — бути тягачами. Зокрема і для причепної артилерії.
Як розповів військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, порівняно з 2022 роком втрати російської артилерії за першу половину 2024 року зросли більш ніж у 5 разів.
Станом на 28 червня ЗСУ знищили 1 239 ствольних артсистем росіян.
Окрім цього показник втрат засобів ППО досяг другого показника від початку повномасштабної війни РФ проти України — 56.
Абсолютний рекорд у червні навряд чи вдасться побити — 73, але з урахуванням того, які системи системно виносяться, це вагоме досягнення. До речі, як там справи у ЗРС С-500 у Криму ніхто не чув? — підсумував експерт.
