Інтенсивність бойових дій в Україні з обох сторін заперечує твердження багатьох високопосадових осіб та аналітиків про нібито глухий кут у війні.
Що відомо про вкрай високу мінливість ситуації на фронті в Україні
За інформацією журналістів видання, матеріал головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного із твердженнями про нібито глухий кут у війні міг викликати у частини зовнішніх спостерігачів хибне уявлення про зниження інтенсивності бойових дій.
Однак, як йдеться у матеріалі видання, запеклі бої тривають уздовж усієї лінії фронту і з обох сторін є втрати.
Наприкладі Авдіївки автори матеріалу зазначають, що вже кілька тижнів злочинна армія РФ намагається просунутись вперед і оточити місто, однак українські військові чинять шалений опір і відбивають ворожі атаки.
Бої тривають, і невелика територія переходить з рук в руки, а похмура кількість втрат зростає. За словами солдатів і військових аналітиків, українські війська здебільшого зірвали атаки Росії, використовуючи комбінацію безпілотників і касетних боєприпасів, щоб завдати Росії одні з найважчих втрат у війні, - зазначається у матеріалі.
Автори публікації підкреслюють, що поки злочинна армія РФ безуспішно намагається просунутись на сході України, ЗСУ вдалось створити плацдарм на лівому березі Дніпра у Херсонській області.
Журналісти підкреслюють, що дії українських військових підкреслюють, наскільки небезпечною може залишатись ситуація з обох сторін.
На думку директора проекту критичних загроз з Американського інституту підприємництва Фредеріка В. Кагана, позиційну війну в Україні не можна називати “глухим кутом”.
Що відомо про фактори впливу на ситуацію на фронті
Він зазначив, що існує ціла низка факторів, які можуть схилити успіх на бік однієї зі сторін.
З одного боку, західні арсенали вже мають зброю, необхідну для вирішення майже всіх завдань, які постають перед комбатантами в Україні. З іншого боку, повна мобілізація Росією своєї економіки та суспільства може схилити терези на користь Кремля, - підкреслив Каган.
За словами колишнього командувача Силами США в Європі Бена Ходжеса, оцінювати успіхи українських військових виключно за результатами контрнаступу протягом літніх місяців було б помилкою.
Він також зізнався, що вражений тим, "наскільки лінійними та орієнтованими на землю залишаються деякі спостерігачі" війни.
Як показово, що після дев’яти років конфлікту, через два роки після вторгнення Росії, з усіма перевагами, які Кремль має на своєму боці, вони можуть контролювати лише близько 18% України, - підкреслив Ходжес.
Але час, як і зброя та боєприпаси, є стратегічним товаром, і Кремль явно сподівається, що він зможе пережити західних союзників України.
Колишній командувач НАТО Філіп Брідлав попередив, що Україна зрештою програє, якщо Захід продовжить давати українцям "тільки те, що їм потрібно, щоб залишитися на полі бою, а не те, що їм потрібно для перемоги".
Українські бійці на передовій зазначають, що росіяни чинять постійний шалений тиск на сході.
І хоч більшість днів карта залишатиметься майже незмінною, але для того, щоб лінії не рухалися, потрібен власний "жорстокий танець".
Людям може здатися нудним, спостерігати, чекати, не бачити змін. Але вони не уявляють, як важко просто тримати лінію, - зазначає один із військових із позивним “Блек”.
