Науковці з Нідерландів припускають, що кілька мільярдів років тому Сонячна система могла пережити зіткнення з іншою зіркою, що вплинуло на подальше її формування.
Головні тези:
- Сонячна система могла пережити зіткнення з іншою зіркою, що вплинуло на подальше формування космічних об’єктів на її периферії.
- Дивна поведінка об’єктів за орбітою Нептуна може бути результатом прольоту зірки, яка мала величину дещо меншу від Сонця.
- Моделювання симуляцій дозволило відтворити аномальні орбіти в Сонячній системі, підтверджуючи гіпотезу про зіткнення з іншою зіркою.
- Обсерваторія з телескопом Віри С. Рубін може принести нові докази щодо можливого прольоту зірки та виявлення нових тіл на периферії Сонячної системи.
- Гіпотетичне зіткнення може пояснити дивні орбітальні характеристики та походження супутників газових гігантів, в той час як Зірка Шольца залишається найбільш ймовірним кандидатом.
Що відомо про наслідки ймовірного зіткнення Сонячної системи з іншою зіркою
Зазначається, що периферія Сонячної системи, яка починається за орбітою Нептуна являє собою хаотичне місце.
Там знаходиться велика кількість різних космічних об’єктів, серед яких карликові планети Плутон та Седна та тисячі менших скелястих та крижаних тіл.
Науковці звернули увагу не те, що у низки таких об’єктів спостерігається доволі дивна поведінка, яку важко пояснити.
Мова йде про занадто витягнуті або нахилені орбіти. Деякі з цих об’єктів мають зворотнє обертання, рухаючись у протилежному напрямку, а ніж більшість космічних тіл у Сонячній системі.
Спочатку астрономи дотримувались думки, що така аномальна поведінка спричинена впливом дев'ятої великої планети, яка за розмірами близька до Марсу, чи навіть переважає його.
Наразі астрономи з Нідерландів припускають, що справа може бути у зближенні Сонячної системи з іншою зіркою мільярди років тому.
Зокрема, науковці провели близько 3 тис симуляцій, намагаючись змоделювати наслідки прольоту зірок із різними масами через планетезимальні диски різної ширини, проходячи при цьому на різних рівнях.
В результаті вони змогли відтворити дивні орбіти, які можна побачити в сучасній Сонячній системі.
Науковці підкреслюють, що у космічних масштабах ця відстань не здається такою великою, адже вона менша за відстань зондів "Вояджер", які в 136 разів перевищують відстань Земля-Сонце.
Попереднім найближчим відомим проходом була Зірка Шольца, яка пронеслася на висоті понад 50 тис астрономічних одиниць.
Що відомо про свідчення зіткнення Сонячної системи з іншою зіркою
Однак проліт зірки на відстані 110 астрономічних одиниць мав би залишити сліди по собі.
Це не тільки могло створити орбітальні дивацтва, які спостерігаються сьогодні, а й могло викинути багато інших об'єктів з нашої Сонячної системи.
Зазначається, що навіть за відсутності чітких доказів, ця гіпотеза дозволяє відповісти на кілька актуальних наукових питань.
Переміщення зірок може пояснити дивні орбіти біля Нептуна, очевидну відсутність дев’ятої планети та походження цих супутників газових гігантів.
Очікується, що відповідь може надійти в найближчі кілька років, коли запрацює обсерваторія Віри С. Рубін.
Цей телескоп призначений для виявлення перехідних об’єктів і здатен знайти десятки тисяч нових малих тіл у зовнішній частині Сонячної системи.
Якщо він виявить, що багато з них також мають ексцентричні або зворотні орбіти, це може створити більше доказів прольоту зірки. Або він міг би нарешті знайти Дев’яту планету.
Більше по темі
- Категорія
- Технології
- Дата публікації
- Додати до обраного
- Категорія
- Наука та медицина
- Дата публікації
- Додати до обраного
- Категорія
- Наука та медицина
- Дата публікації
- Додати до обраного