Сполучені Штати Америки більше не фокусуються на тому, що президент Сирії Башар Асад повинен залишити свою посаду.
Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на Reuters.
Постійний представник США в ООН Ніккі Хейлі заявила, що погляд адміністрації президента Дональда Трампа розходиться з думкою європейських лідерів, які вважають, що Асад не може займати пост президента Сирії.
"Чи думаємо ми, що він - перешкода? Так. Чи збираємося ми сидіти тут і фокусуватися на його поваленні? Ні. Ми маємо намір сфокусуватися на тиску, щоб ми могли почати зміни в Сирії", - сказала вона.
Читайте також: Союзнику Путіна в Сирії привезли "герб ДНР", соцмережі регочуть: опубліковано фото
За словами постпреда США в ООН, пріоритет нової адміністрації - шукати, "як і з ким співпрацювати, щоб змінити становище людей в Сирії".
Як повідомляв ONLINE.UA, США ввели санкції проти восьми російських компаній, підозрюваних у порушенні американського законодавства про торгівлю з Іраном, КНДР і Сирією.
- Категорія
- Світ
- Дата публікації
Мільйони українських біженців можуть втратити правовий статус у ЄС — коли саме
Правовий статус мільйонів українських біженців у ЄС може опинитися під загрозою. Наразі немає чіткого плану, який дозволить їм залишитися після припинення вогню з Росією.
Головні тези:
- Правовий статус мільйонів українських біженців у ЄС може бути загрожений після припинення війни з Росією.
- Директива ЄС про тимчасовий захист стала порятунком для великої кількості українців, але їхній майбутній статус зараз невизначений.
- Частка біженців, які планують повернутися на рідну землю, зменшується, що може призвести до складних ситуацій у приватних стосунках країн ЄС та України.
Мільйони українських біженців можуть втратити правовий статус у ЄС
Після вторгнення Росії в лютому 2022 року Директива ЄС про тимчасовий захист (TPD) стала порятунком для майже 4,3 мільйона українців.
Директива дає змогу країнам ЄС надавати українцям право жити, працювати й отримувати доступ до послуг, при цьому більшість із них перебувають у Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині. Оскільки переговори про припинення вогню тривають, ця страхувальна сітка може бути зруйнована.
Нещодавні опитування показують, що кількість біженців, які планують повернутися в Україну, падає. Дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) показують зниження з 65% у 2024 році порівняно з 77% у попередньому році.
Частка тих, хто не визначився, зросла з 18% до 24% у 2024 році, а кількість тих, хто заявив, що не має надії повернутися, зросла більш ніж удвічі — з 5% до 11%.
Припинення вогню може відразу повністю змінити ситуацію, надавши країнам, що приймають, можливість вирішувати, чи послаблювати ці заходи захисту, домагатися інтеграції, чи підштовхувати біженців до повернення додому.
Минулого року уряди ЄС погодилися продовжити TPD до березня 2026 року, значно вийшовши за рамки початкових рамок, які передбачали дворічний період захисту з можливим продовженням на один рік. Будь-яке продовження здійснюється раз на рік.
Рівні захисту також різняться залежно від країни. Кожна країна ЄС інтерпретує директиву трохи по-різному у своєму національному законодавстві, що означає, що до українців ставляться по-різному залежно від того, де вони оселилися.
Єврокомісія заявила, що почала розглядати наступні кроки, включно з питанням про те, "подовжувати чи ні" тимчасовий захист, допомагати людям переходити на національні статуси для роботи, навчання або возз'єднання сім'ї, а також надавати підтримку тим, хто вирішить повернутися в Україну.
Деякі країни не стали чекати Брюсселя і вжили заходів щодо пошуку "більш довгострокового постійного статусу":
Польща незабаром запропонує трирічний статус тимчасового резидента українцям, які мали безперервний тимчасовий захист протягом щонайменше року.
У Чехії українцям, які проживають там понад два роки і мають роботу, буде доступний новий спеціальний п'ятирічний дозвіл на проживання з обов'язковим відвідуванням школи їхніми дітьми.
Інші столиці розробляють власні плани. Австрія, Італія, Естонія і Латвія активізуються з довгостроковими рішеннями, з різними рівнями захисту.
Міністерство внутрішніх справ Німеччини заявило, що вже розробило варіанти дій, але рішення про те, які пропозиції будуть фактично висунуті з цього питання, ухвалюватиме наступний уряд, наголосивши на необхідності єдиного європейського підходу.
Міністерство внутрішніх справ Словаччини підтвердило, що подальші кроки щодо переміщених осіб після закінчення російського вторгнення "наразі обговорюються на рівні держав-членів, включно зі Словаччиною, а також на рівні ЄС".
За даними ООН, станом на 16 грудня 2024 року було зареєстровано 6,8 млн українців за кордоном. Але ці дані враховують і тих українців, які виїхали (або примусово були вивезені) в Росію та Білорусь. Якщо не враховувати українців, які перебувають на території країн-агресорів, то їхня чисельність становить 5,5 млн.
