Супутник Сатурна має океан під шаром льоду — дослідження

Олена Оніщук

Джерело: Nature

Дані про обертальний рух і орбіту Мімаса, які отримав космічний корабель Cassini, підтверджують наявність океану рідкої води під кригою товщиною 20-30 км.

На Мімасі може бути життя

Супутник Сатурна – Мімас – має океан із рідкої води, прихований під його крижаною, "порізаною" кратерами зовнішньою оболонкою.

Про це заявили у дослідженні, опублікованому в журналі Nature, астрономи.

Дослідники заявляють, що це відкриття робить Мімас місцем для дослідження умов, які могли призвести до формування життя, адже перші живі організми Землі виникли в первісних морях нашої планети мільярди років тому.

Вчені стверджують, що цей океан, ймовірно, утворився менше 25 млн років тому.

Це було найменш імовірне місце в Сонячній системі для пошуку рідкої води. Супутник має вигляд старого і неактивного, на ньому є величезна кількість кратерів. Досі ніщо не видавало існування океану тут, – сказав астроном з Паризької обсерваторії Валері Лейні, провідний автор дослідження.

Він також додав, що Мімас є найменшим із п’яти супутників Сонячної системи, існування підземних океанів на яких є доведеним.

Це також означає, що всередині Мімасу є потужне джерело тепла, яке "перетворило" лід на океан. Рідка вода в Мімасі становить більше половини загального об’єму супутника. Те, що вода контактує зі скелястим ядром Мімаса, може "прокласти шлях для життя", додають вчені.

Навіть якщо Мімас має основні умови для життя – тепло, воду й органічні сполуки – ще не означає, що воно там є, адже його океан доволі молодий.

Однак ніхто не знає, скільки часу потрібно, щоб життя зародилося у відповідному середовищі. Мімас може запропонувати унікальну можливість дослідити перший етап розвитку життя, – каже учений-планетолог і співавтор дослідження Габріель Тобі.

Мімас є сьомим за розміром супутник за розміром супутником Сатурна. Його діаметр – приблизно 400 км. Найбільшою особливістю Мімаса є кратер Гершель, який тягнеться на третину шляху через його поверхню.

NASA відправить кріоботів на супутники Сатурна та Юпітера для пошуку життя

Нещодавно NASA оприлюднило зустрічі вчених та інженерів, на якій обговорювали концепції майбутньої місії в далекий космос із використанням кріоботів. Ідея полягає в тому, щоб пробитися крізь крижану поверхню супутника Юпітера Європи або супутника Сатурна Енцелада й запустити туди зонд, який зможе дослідити рідкий океан.

Концепція кріобота передбачає використання циліндричного пристрою, який може розтопити лід на поверхні супутника та проникнути вниз в океан під поверхнею. Цей пристрій запустить апарат, розташований на поверхні супутника.

Життя, яким ми його знаємо, залежить від багатьох ключових сполук, молекул і елементів, але, можливо, жодна з них не є такою важливою, як вода. Тому на крижаних супутниках Європа й Енцелад, де є океани з рідкої води під крижаною оболонкою, може ховатися позаземне життя. Навіть якщо це просто мікроби, усе одно їх виявлення буде революційним відкриттям.

Також учені обговорили ще один важливий аспект місії — систему зв'язку кріобота. Адже кріобот після занурення в океан повинен буде передавати важливі дані на поверхню, де розміщений його материнський апарат. Науковці вважають, що можна використовувати спеціальні кабелі для передачі інформації.