Знімальна команда online.ua брала участь у зустрічі українських героїв під час 50-го обміну військовополоненими. Напередодні додому повернулись 207 українських військових, з них 40 поранених та важкохворих. Деякі з них пройшли майже 2 роки пекла у російському полоні. Україна ж зустрічає своїх героїв обіймами, прапорами і оплесками.
Ділимось з вами відео, для якого непотрібні коментарі.
Поверненння українських полонених
Спілкуючись зі звільненими з полону військовими, з перших слів розумієш, у якій ізоляції вони знаходились. Хлопці питають, чи Запоріжжя — це Україна, а коли нарешті телефонують рідним (іноді це перша розмова за 2 роки полону!), то питають, як почувають себе літні батьки, де їхні побратими.
Я вірю вже, нарешті. Багато казали, що вже додому, додому. Кожен раз, як ми кудись виїжджали, нам казали — на обмін. Ми приїжджали в інше місце і це все знову. Я не знаю, слів ніяких не маю. У шоці просто, — каже один зі звільнених українських військових, обіймаючи нашого кореспондента.
Виходячи з автобусу, захисники падають і цілують землю, плачуть від щастя, обіймаючи побратимів.
Ніхто не стримує емоцій: виснажені та схудлі, вони усміхаються і вперше телефонують рідним. Близькі захисників плачуть, почувши від них довгоочікувану фразу: “Я вдома”.
Тато, це я, Ігор. Я вже в Україні, мене обміняли. Я живий, все нормально, тато, — телефонує батьку один зі звільнених полонених, ледь стримуючи сльози.
З українськими прапорами на плечах, вони вони разом співають гімн — нарешті його можна заспівати на рідній землі.
Автобус від’їжджає, а уздовж дороги стоять прості українці — побачивши звільнених полонених, вони вийшли їм на зустріч, тримаючи українські прапори та вітаючи героїв.
Захисник написав вірш після звільнення з полону
Звільнений з полону Валерій Васильєв, який був у ворожій неволі довгих півтора роки, написав такі рядки:
Нарешті я вдома, хвала небесам,
Цей присмак і запах свободи!
Я дивлюсь — і не вірю власним очам
На красу Батьківщини природи.
Тут жовті лани і небесна блакить
Поєднанні в стяг гармонійно.
Ну як же тут можна тебе не любить?
Ти ненько моя, Україно!
Цю радості мить півтора роки чекав,
Та вірив, завжди сподівався.
Ось і для мене час щастя настав:
Так довго назад повертався!
Щоб нарешті вголос заспівати рядки,
Що не вмерли слава і воля,
Що нарешті і нам, полонені брати,
Волі всміхнулася доля.
Я вдячний Народу, друзям, сім’ї,
Що про нас не забула країна,
Низький вам уклін до самої землі.
Хай квітне моя Батьківщина!
Хто повернувся додому
За даними пресслужби Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, серед врятованих військовослужбовців:
95 представників Збройних Сил України,
56 нацгвардійців,
26 прикордонників,
29 воїнів Територіальної оборони
один представник Національної поліції України.
Зокрема:
180 воїнів, які повернулись додому — з рядового та сержантського складу;
27 українських офіцерів.
найстаршому зі звільнених воїнів 61 рік, а наймолодшому невдовзі виповниться 21.
