ГУР МО України опублікувало інформацію, з чого складається російський універсальний міжвидовий планеруючий боєприпас УМБП Д-30СН і дані 36 підприємств, які входять до його виробничої кооперації. Дані представлено в розділі "Компоненти зброя" на порталі War&Sanctions.
Головні тези:
- Склад авіабомби УМБП Д-30СН та учасники виробничої кооперації розкриті у матеріалі ГУР.
- УМПБ — це високоточний керований авіаційний боєприпас з інтегрованою в корпус бойовою частиною.
- Виробники авіабомби мають зв'язки з військово-промисловим комплексом Росії та під санкціями більшості країн.
У ГУР назвали виробників російського УМБП Д-30СН
УМПБ — це високоточний керований авіаційний боєприпас (керована планеруюча авіаційна бомба) з інтегрованою в корпус бойовою частиною, еквівалентною до авіабомби ФАБ-250. Внутрішні модулі та блоки УМПБ аналогічні до тих, що застосовуються в модулях УМПК, зокрема модуль автопілоту — S.M.A.R.T..
У ГУР пояснили, що носіями авіабомби Д-30СН можуть бути літаки Су-34, Су-30СМ, Су-35, Су-24, БпЛА С-70 "Охотнік". Дальність застосування — до 100 км (за умови застосування з висоти 12-15 км).
За попередніми даними, УМПБ також можуть запускати із наземних платформ — 300 мм реактивних систем залпового вогню "Торнадо-С" із застосуванням стартового двигуна.
Для роботи в умовах дії засобів РЕБ навігаційна система УМПБ включає вже знайому за іншими виробами супутникову навігаційну систему з адаптивною антенною решіткою (CRPA) — "Комета-М8".
Розвідка акцентувала, що власником патенту та головним організатором виробництва УМПБ є російська корпорація "Тактичне ракетне озброєння", головний виконавець — підприємство зі складу корпорації АТ "Концерн "Граніт-елєктрон".
В українській розвідці підкреслили, що десятки залучених у виробництві УМПБ Д-30СН підприємств давно відомі своїми зв’язками з військово-промисловим комплексом держави-агресора росії та вже перебувають під санкціями більшості країн санкційної коаліції.
Проте окремі виробники та постачальники комплектуючих для російської авіабомби досі залишались поза увагою санкційної політики, а відтак — продовжують мати доступ до іноземних компонентів, обладнання та технологій.
