Вакцинація проти коронавірусу COVID-19 ще до початку в будь-якій крані світу почала ставати ледь не центральною темою серед осіб, схильних до сприйняття різноманітних теорій змов. Такі люди виявилися вразливими з точки зору сприйняття інформації, а деякі з них навіть поширювали деструктивні та відверто безґрунтовні тези про загрозу від щеплень. У Міністерстві охорони здоров’я на тлі першого тижня масової імунізації населення України нагадали про поширені твердження, які є фейками. Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на офіційний сайт вакцинації.
Згідно з одним фейком, вакцина від виробника Covishield, яку в лютому отримала Україна - “дженерік” (місцевий аналог відомого препарату - ONLINE.UA), що жодним чином не пов’язаний з реальною розробкою Oxford/Astrazeneca.
“Covishield виготовляють в індійському Інституті сироватки крові (Serum Institute of India) за ліцензією AstraZeneca. По суті, Covishield — це та сама вакцина AstraZeneca, тільки виготовлена на індійському заводі. Вона схвалена для екстреного застосування Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ). Дозвіл на її використання також дали Велика Британія, Канада, Європейський Союз та Індія. В Україні теж ретельно вивчили всі документи, які надав виробник, та 22 лютого 2021 року зареєстрували цю вакцину для екстреного застосування”, - відповіли на це в МОЗ.
Також у відомстві зауважили, що індійський Інститут сироватки дійсно не володіє українською національною GMP-сертифікацією. Це нібито повинно було б стати підставою для неможливості застосування.
“Дійсно вакцина Covishield не має української національної GMP-сертифікації. Але вона має її в Індії — країні, де її виготовили. Індійської GMP-сертифікації достатньо для того, щоб застосовувати цю вакцину в Україні. За наказом Міністерства охорони здоров’я №227 від 10 лютого 2021 року, при спрощеній процедурі реєстрації вакцини для екстреного застосування дозволяється використовувати GMP країни виробника”, - додали у міністерстві.
Також посадовці розкритикували тезу про спричинення вакциною розсіяного склерозу.
“Насправді лише в єдиному випадку при випробуванні вакцини AstraZeneca повідомили, що у волонтера виявили розсіяний склероз, в іншому — запалення спинного мозку. В обох випадках експерти дійшли висновку, що хвороба не мала стосунку до вакцинації”, - відповіли вони.
У МОЗ звернули увагу, що найперша вакцина світу від компанії Pfizer не спричиняє безпліддя у жінок. Фактично якби це було можливим, аналогічну реакцію організму викликало б саме захворювання COVID-19.
“Насправді якщо вакцина може викликати імунну відповідь проти плацентарного білка, те саме відбувалося б під час захворювання на COVID-19. Це означало б, що мільйони жінок дітородного віку по всьому світі, які перенесли COVID-19 за останній рік, не можуть мати дітей. А це неправда”, - резюмували в уряді.
Як повідомляв ONLINE.UA, чільник Міністерства охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу 3 березня нагадав усім українським громадянам, що уже минув рік від моменту офіційного виявлення в Україні першого хворого з коронавірусом.