За словами генсека НАТО Єнса Столтенберга наступальна операція українських військових на Курщині цілком законна, хоча Альянс і не був попереджений щодо цих планів керівництва України.
Головні тези:
- НАТО визнає наступ на Курщині законним відповідно до міжнародного права, незважаючи на відсутність попередження союзників.
- Головна мета операції Сил оборони України - створення буферної зони для захисту від російських атак і обстрілів території.
- Українські військові вже досягли значних успіхів, блокуючи окупантів та змушуючи їх відступити.
- Росія намагається запобігти наступу в Курській області, але не перекидає війська з інших регіонів для цього.
- Курська операція є важливим випробуванням для України та може визначити подальший хід війни та мирних переговорів.
Що у НАТО кажуть стосовно права України на проведення наступу на території РФ
За інформацією журналістів видання, в інтерв’ю німецькому тижневику Welt am Sonntag Столтенберг заявив, що Україна має право на самооборону відповідно до міжнародного права.
За його словами, це право не обмежується виключно межами української території.
При цьому Столтенберг зазначив, що така наступальна операція є ризикованою для України, однак Київ буде самостійно вирішувати стосовно власних подальших дій.
Президент Зеленський ясно дав зрозуміти, що операція спрямована на створення буферної зони для запобігання подальшим російським атакам через кордон. Як і всі військові операції це пов'язано з ризиками. Але це рішення України як захищати себе, - наголосив Столтенберг.
Однією з цілей операції ЗСУ у Курській області РФ є створення буферної зони для запобігання обстрілам території України з прикордонної території РФ, адже західні партнери відмовляються давати Києву дозвіл на ураження військових цілей на території РФ наданим Заходом далекобійним озброєнням.
Як Курська операція шокувала військово-політичне керівництво і окупаційну армію РФ
У матеріалі видання The Wall Street Journal зазначається, що план головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського щодо наступу на Курщині здивував керівництво країни-агресорки і окупаційні війська РФ.
Зазначається, що на прикінці липня Сирський зібрав українських офіцерів і під час таємної наради оприлюднив зухвалий план відновити військові зусилля країни, які ослабли.
Тоді він сказав, що “українські військові мають помінятись ролями з російськими окупантами”.
Один із присутніх, начальник штабу 61-ї механізованої бригади, сказав, що його першою реакцією був шок.
Військово-політичне керівництво РФ було приголомшене, коли українські військові подолали слабку оборону кордону та швидко захопили близько 100 міст і сіл у Курській області.
Ми розвіяли міф про те, що Росія - непереможна країна. Ми зробили те, чого ніхто не робив 80 років, - пояснює підполковник Артем Холодкевич.
Вторгнення перевернуло наратив війни, повернувши Україну до наступу. Але успіх операції зрештою визначатиметься тим, чи призведе вона до тривалих здобутків чи більших втрат на полі бою, чи принесе політичні дивіденди, чи зміцнять позицію України на будь-яких майбутніх мирних переговорах.
Наразі українським військовим після 4 тижнів наступу вдалось заблокувати близько 2 тис російських окупантів в районі річки Сейм, а спроби інших частин злочинної армії РФ допомогти їм провалились.
Росія вивела кілька тисяч військ з України у відповідь на вторгнення, але посилила напади на свою головну ціль - Покровськ.
Ця операція також є сміливим кроком для президента Володимира Зеленського, який опинився в пастці між повільним, але невпинним просуванням Росії, яка хоче взяти під контроль Україну, і небажанням Заходу надати достатню кількість зброї, щоб повернути російські досягнення.
Тепер Україна користується неготовністю Росії, щоб завдати глибшого удару в тил, створюючи те, що Зеленський назвав буферною зоною, щоб перешкоджати російським військовим операціям проти України.
За словами Сирського у вівторок, Росія має в цьому районі загалом 30 000 військових для протидії наступу, деякі з цих сил перекинуті з України.
Тим не менш, Сирський сказав, що Росія не перекидає війська з Покровського фронту на Курськ, як сподівалася Україна, але й не посилює там своє угрупування.
