8 липня російська ракета влучила в дитячу лікарню в Києві. Крилата ракета дальнього радіусу дії Х-101 була начинена електронікою американських виробників чипів.
Головні тези:
- Ракета Х-101, якою Росія вдарила по Охматдиту, містила американський чип F.P.G.A.
- Російські компанії використовують міжнародних постачальників та підставні компанії з Гонконгу, щоб отримувати американські технології в обхід санкцій.
- Росія імпортує критично важливі чипи для своїх військових технологій у значних обсягах, обходячи обмеження Заходу.
- Спроби Заходу перекрити постачання мікросхем в Росію виявилися малоефективними через розвинене промислове шпигунство та обхідні канали постачань Росії.
У ракеті Х-101, якою Росія вдарила по Охматдиту, був американський чип
Одним із важливих елементів ракети був чип Field Programmable Gate Array, або F. P. G. A., вироблений такими американськими компаніями, як Advanced Micro Devices і Intel.
Цей чіп використовується в пожежних сигналізаціях, інтернет-модемах, ракетах і безпілотниках для блискавичної обробки даних і заборонений до продажу в Росію.
З початку війни Росія імпортувала F.P.G.A. на суму понад 390 млн дол, згідно з даними російської митниці. Ці поставки — лише одна зі складових зусиль Кремля, спрямованих на те, щоб обійти санкції і зберегти поставки критично важливих технологій.
Як західні мікрочипи потрапляють до Росії
Китай став домінуючим постачальником мікросхем до Росії. За даними Semiconductor Industry Alliance, через Китай проходить 29% усіх напівпровідників. Чіпи F.P.G.A. у величезних кількостях надходять до китайських виробників, які встановлюють їх у продукти, що продаються по всьому світу.
У 2008 році російський бізнесмен Олексій Чиченев отримав контроль над компанією Saril Overseas, розташованою в Гонконзі. Це була одна зі структур у зростаючому портфелі підставних компаній за адресою Bonham Strand, 135, очолюваних Чиченєвим, російським емігрантом у Гонконзі, і його партнером Михайлом Виноградовим.
Протягом наступного десятиліття пара почала керувати майже дюжиною підставних компаній з такими назвами, як Syssoft і Toren Limited, які займалися міжнародним девелопментом і торгівлею нерухомістю, згідно з пресрелізами і веб-сайтами компаній.
Згідно з публічними даними, дві компанії в будинку 135 по вулиці Bonham Strand, Rikkon і Midicon, належали окремо Андрію Козіцину та Ігорю Кудряшкіну, пов'язаним з Уральською гірничо-металургійною компанією. За даними Міністерства фінансів і загальнодоступними документами, УГМК пов'язана з Путіним, виробництвом зброї та російською організованою злочинністю.
У 2014 році, після приєднання Криму, Козіцин і Кудряшкін передали права власності на Rikkon і Midicon Чиченєву і Виноградову. До 2022 року Чиченев і Виноградов контролювали щонайменше 11 компаній за адресою Bonham Strand, 135, згідно з корпоративним реєстром Гонконгу.
Після лютого 2022 року більше експортерів, з числа зареєстрованих за цією адресою, почали постачати продукцію розширеній мережі російських імпортерів, незважаючи на торговельні обмеження.
Компанії з Гонконгу допомагають РФ обходити санкції
У непримітному офісі на сьомому поверсі за адресою 135 Bonham Strand у фінансовому районі Гонконгу працюють щонайменше чотири компанії з тіньовою місією — вони сприяють незаконному продажу західних технологій до Росії.
За даними The New York Times, компанії, розташовані за цією адресою, придбали мільйони чипів і датчиків для російських військово-технологічних компаній, багато з яких потрапили під санкції американського уряду.
Компанії мають такі назви, як Olax Finance і Rikkon Holding. Їхній офіс із вицвілим номером 704 на дверях, схоже, не зайнятий.
Однак ці компанії — найважливіша ланка в ланцюзі, що з'єднує американські дослідницькі лабораторії з китайськими заводами, російськими виробниками зброї та полями боїв в Україні, і знак того, що уряд США і технологічні гіганти не можуть контролювати, куди йдуть їхні технології.
З моменту початку війни в Україні в Росію надійшло чипів на суму близько 4 млрд дол через більш ніж 6 тис компаній, включно з тими, що розташовані за адресою Bonham Strand, 135. Про це свідчить аналіз, проведений NYT на основі даних російської митниці, корпоративних записів, реєстрацій доменів і даних про санкції. Під час аналізу було вивчено близько 800 000 постачань заборонених електронних товарів до Росії із середини 2021 року.
Попри те, що Захід прагнув перекрити доступ до напівпровідників за допомогою торговельних обмежень, Росія створила настільки надійний паралельний ланцюжок постачань, що за останні три місяці 2023 року імпортувала майже таку саму кількість критично важливих чипів, що й за той самий період у 2021 році.
Здатність Володимира Путіна обходити західні торговельні обмеження стала однією з невдач очолюваної США відповіді на дії Москви в Україні.
Імпорт технологій у Росію починається з того, що американські виробники мікросхем продають свою продукцію міжнародним дистриб'юторам. Відповідно до закону, виробники мікросхем не зобов'язані відстежувати, куди потрапляють їхні товари. Потім Росія звертається до міжнародних дистриб'юторів, які, згідно з аналізом NYT, перебувають у Гонконзі, Китаї, Туреччині, Індії, Сербії та Сінгапурі, щоб підтримувати стабільні поставки технологій.
Деякі з компаній-посередників є частиною давніх мереж офшорних фірм, що належать російським бізнесменам. Згідно з аналізом NYT, чотири підставні компанії на вулиці Bonham Strand, 135, належать олігархам, пов'язаним із російською військово-промисловою базою.
Швидкість, з якою підставні компанії почали діяти, приголомшила західні регулюючі органи. Щойно обчислюється один постачальник, на його місці з'являються нові, іноді з тим самим власником. Деякі з цих компаній працюють на задньому дворі США, зокрема одна пов'язана з Росією фірма, яку, вочевидь, мимоволі, очолює латвійсько-канадський пенсіонер, який живе у двоповерховому будинку в передмісті Торонто.
