8 листопада у посольстві України у Варшаві урочисто підписано угоду між урядами України та Монголії про взаємне скасування віз. Варто зазначити, що угоду від уряду України підписав посол України в Польщі Андрій Дещиця, а від уряду Монголії – посол Монголії в Польщі і за сумісництвом в Україні Немех Батаа, повідомляє ONLINE.UA з посиланням на "Укрінформ".
"Угода передбачає, що громадяни України можуть в’їжджати до Монголії без віз на 90 днів упродовж 180 днів", - заявив Дещиця.
Він наголосив, що Монголія є черговою країною, яка відкрита для українських громадян для безвізових поїздок.
"Ми вже маємо 88 таких країн, а зі спрощеним в’їздом в інші країни – це вже понад 140 країн", - уточнив дипломат.
За його словами, підписана угода важлива ще й тому, що до сьогоднішнього дня між Україною і Монголією діяла угода 1979 року, яка була підписана свого часу між СРСР і Монгольською Народною Республікою, а потім була підтверджена українським урядом.
"Але з того часу ситуація абсолютно змінилася, змінилися також документи, тобто вона фактично застаріла. Тому ми привели у відповідність до цієї угоди перелік документів, які потрібні для подорожей громадян України і Монголії",- констатував Дещиця.
Правовий статус мільйонів українських біженців у ЄС може опинитися під загрозою. Наразі немає чіткого плану, який дозволить їм залишитися після припинення вогню з Росією.
Головні тези:
Правовий статус мільйонів українських біженців у ЄС може бути загрожений після припинення війни з Росією.
Директива ЄС про тимчасовий захист стала порятунком для великої кількості українців, але їхній майбутній статус зараз невизначений.
Частка біженців, які планують повернутися на рідну землю, зменшується, що може призвести до складних ситуацій у приватних стосунках країн ЄС та України.
Мільйони українських біженців можуть втратити правовий статус у ЄС
Після вторгнення Росії в лютому 2022 року Директива ЄС про тимчасовий захист (TPD) стала порятунком для майже 4,3 мільйона українців.
Директива дає змогу країнам ЄС надавати українцям право жити, працювати й отримувати доступ до послуг, при цьому більшість із них перебувають у Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині. Оскільки переговори про припинення вогню тривають, ця страхувальна сітка може бути зруйнована.
Нещодавні опитування показують, що кількість біженців, які планують повернутися в Україну, падає. Дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) показують зниження з 65% у 2024 році порівняно з 77% у попередньому році.
Частка тих, хто не визначився, зросла з 18% до 24% у 2024 році, а кількість тих, хто заявив, що не має надії повернутися, зросла більш ніж удвічі — з 5% до 11%.
Припинення вогню може відразу повністю змінити ситуацію, надавши країнам, що приймають, можливість вирішувати, чи послаблювати ці заходи захисту, домагатися інтеграції, чи підштовхувати біженців до повернення додому.
Минулого року уряди ЄС погодилися продовжити TPD до березня 2026 року, значно вийшовши за рамки початкових рамок, які передбачали дворічний період захисту з можливим продовженням на один рік. Будь-яке продовження здійснюється раз на рік.
Рівні захисту також різняться залежно від країни. Кожна країна ЄС інтерпретує директиву трохи по-різному у своєму національному законодавстві, що означає, що до українців ставляться по-різному залежно від того, де вони оселилися.
Єврокомісія заявила, що почала розглядати наступні кроки, включно з питанням про те, "подовжувати чи ні" тимчасовий захист, допомагати людям переходити на національні статуси для роботи, навчання або возз'єднання сім'ї, а також надавати підтримку тим, хто вирішить повернутися в Україну.
Деякі країни не стали чекати Брюсселя і вжили заходів щодо пошуку "більш довгострокового постійного статусу":
Польща незабаром запропонує трирічний статус тимчасового резидента українцям, які мали безперервний тимчасовий захист протягом щонайменше року.
У Чехії українцям, які проживають там понад два роки і мають роботу, буде доступний новий спеціальний п'ятирічний дозвіл на проживання з обов'язковим відвідуванням школи їхніми дітьми.
Інші столиці розробляють власні плани. Австрія, Італія, Естонія і Латвія активізуються з довгостроковими рішеннями, з різними рівнями захисту.
Міністерство внутрішніх справ Німеччини заявило, що вже розробило варіанти дій, але рішення про те, які пропозиції будуть фактично висунуті з цього питання, ухвалюватиме наступний уряд, наголосивши на необхідності єдиного європейського підходу.
Міністерство внутрішніх справ Словаччини підтвердило, що подальші кроки щодо переміщених осіб після закінчення російського вторгнення "наразі обговорюються на рівні держав-членів, включно зі Словаччиною, а також на рівні ЄС".
За даними ООН, станом на 16 грудня 2024 року було зареєстровано 6,8 млн українців за кордоном. Але ці дані враховують і тих українців, які виїхали (або примусово були вивезені) в Росію та Білорусь. Якщо не враховувати українців, які перебувають на території країн-агресорів, то їхня чисельність становить 5,5 млн.
