Ще одну велику групу українських дітей вдалося врятувати з окупації минулого тижня у межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA та за сприяння Save Ukraine та партнерів. Ці діти пройшли через психологічний тиск і приниження, але сьогодні нарешті в безпеці.
Головні тези:
- Україна повернула 12 дітей, які пережили психологічний тиск та приниження на окупованих територіях.
- Ініціатива Bring Kids Back UA разом з Save Ukraine сприяла врятуванню українських дітей від окупантів.
- Повернені діти проходять реабілітацію, отримують психологічну допомогу та відновлюють документи в Україні.
12 дітей повернулися до України з ТОТ
17-річному Матвію дивом вдалося приховувати від окупантів те, що він не навчається в російській школі, хоча військові кілька разів приходили до них додому з обшуками, питали, чому в нього досі немає паспорта РФ. Проте на блокпостах постійно запитували, чому він не стоїть на військовому обліку і чи не хоче підписати контракт на службу в їхню армію.
12-річному Руслану та його мамі також вдалося залишатися непоміченими для російських військових усі три роки, щоб уникнути обшуків та перевірок. І попри часті відключення електрики та перебої з інтернетом, хлопчику вдавалося навчатися в українській онлайн-школі.
Проблеми в родині виникли, коли у мами погіршилося здоровʼя і потрібно було їхати до лікарні, а без російських документів отримати медичну допомогу в окупації просто неможливо. До того ж окупанти почали ходити по дворах і перевіряти, чи всі діти ходять у школу. Тож жінка вирішила не чекати, поки до них постукають у двері, та звернулася по допомогу.
Тато 16-річного Артура та 9-річної Каміли у російському полоні. Його забрали озброєні спецпризначенці, які увірвалися прямо серед ночі в будинок за наводкою. Окупанти розбудили всю сімʼю: батьків поклали обличчям на підлогу, а дітей відвели в сусідню кімнату. Однак діти добре чули, як батька кинули щосили. А коли чоловіка забирали на підвал, на дітей навели автомати.
А через кілька днів мамі повернули татові речі, усі в крові та пропалені струмом. Побачивши той одяг, Артур зробив висновок, що батька катували на електричному стільці. Після того випадку мама майже не випускала дітей з дому, оскільки за родиною було встановлено стеження.
Маму Даринки також росіяни викрали просто біля дому і майже місяць тримали в полоні та катували струмом. І це тільки за те, що вона допомогла друзям евакуювати своїх дітей. А коли жінку відпустили, її внесли до “чорного списку”, тому вона ще довго не наважувалася виїжджати з окупації сама.
На щастя, сьогодні ці діти нарешті у безпеці у вільній Україні. Вони проходять реабілітацію, отримують психологічну допомогу, відновлюють документи та знову можуть навчатися й будувати плани на майбутнє. Дехто з цих дітей зміг обійняти своїх рідних після років розлуки.
Щоб більше дізнатися про викрадення Росією українських дітей — дивіться документальну стрічку “Понівечене дитинство”, яку створило українське незалежне медіа та відеопродакшн Online.UA:
