Після десятиліть суперечок офіційні Київ та Бухарест змогли розв’язати спір щодо облаштування українською стороною глибоководного суднового ходу "Дунай – Чорне море".
Спір щодо каналу "Дунай – Чорне море" нарешті вирішили
Про це 16 грудня офіційно повідомив очільник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
Глава відомства звертає увагу на те, що цей багаторічний спір стосувався зобов’язань України за Конвенцією про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо).
Врешті-решт його змогли розв’язати на полях 9-ї Наради Сторін Конвенції Еспо в Женеві.
За словами Руслана Стрільця, офіційний Київ нарешті виконав "домашню роботу" та зміг подолати довгий шлях з приведення у відповідність проєкту до вимог Конвенції.
Адже Україні не байдуже на добросусідські відносини та дотримання норм міжнародного права. Ми хочемо і можемо шукати спільну мову та виправляти помилки минулого, - наголосив міністр.
Що важливо знати про спір між Україною та Румунією
Протягом останніх двадцяти років тягнувся міждержавний спір стосовно каналу "Дунай – Чорне море", який пролягає Кілійським та Старостамбульським (Бистрим) гирлами в дельті Дунаю.
Він почався після того, як наша країна запустила плавання каналом в експериментальному режимі.
Це рішення офіційного Києва одразу розкритикували Румунія та члени ЄС, посилаючись на природоохоронний статус дельти й відсутність оцінки впливу судноплавства на довкілля.
Для вирішення спору у січні 2005 року на основі Конвенції Еспо була створена Комісія із запиту для формування науково обґрунтованої думки щодо можливих наслідків транскордонних впливів під час реалізації та використання каналу "Дунай – Чорне море".
