Щороку 29 вересня українці з жалобою згадують трагічні сторінки своєї історії. Протягом лише двох днів — 29 та 30 вересня 1941 року — нацисти розстріляли в Києві понад 30 000 євреїв. Що важливо розуміти, це була одна з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни.
Головні тези:
- Розстріли в Бабиному Яру є одним з найстрашніших злочинів Другої світової війни.
- Сучасна України також зіткнулася з геноцидом з боку країни-агресорки Росії.
Бабин Яр: те, що не можна забути та пробачити
Що важливо розуміти, Бабин Яр — місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, яких вбили нацисти у 1941–1943 роках.
Серед жертв Третього рейху: євреї та роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, “саботажники”, порушники комендантської години, пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.

Навіть після завершення Другої світової війни влада СРСР тривалий час замовчувала та спотворювала пам’ять про жертв Бабиного Яру.
Ба більше, совєти намагались зруйнувати сам Бабин яр та навколишні кладовища.
Один тоталітарний режим приховував звірства іншого, применшуючи масштаб трагедії та позбавляючи належного вшанування пам’яті загиблих.
Останні 11 років Україна знову зіткнулася з людиноненависницьким режимом, однак уже російського диктатора Володимира Путіна.
Йдеться про щоденні атаки на цивільне населення, тортурам та незаконні арештам громадян на окупованих територіях, викрадення українських дітей.
Влада України документує воєнні злочини Росії, збирає докази й передає їх національним та міжнародним механізмам правосуддя.
Кожен воєнний злочинець понесе відповідальність за свої дії. Вічна пам’ять усім жертвам Голокосту ― геноциду єврейського народу, а також усім, хто загинув у Бабиному Яру від рук нацистів.