Українські полярники зафільмували нові зустрічі з рідкісними китами

Національний антарктичний науковий центр

Олексій Грушевський

Українські полярники зустріли рідкісних південних гладких китів. Чисельність цього виду в світі оцінюється лише в близько 13 тис.

Головні тези:

Українські полярники зустріли рідкісних південних гладких китів, чия чисельність у світі дуже обмежена.
Вчені зафільмували дві зустрічі з різними представниками південних гладких китів під час експедиції.

Науковці станції Вернадського зустріли в океані південних гладких китів

Цікаво, що за один день відбулося одразу дві зустрічі з двома різними південними гладкими китами.

Спершу вчені вийшли в океан на пошуки горбанів. Неподалік «Вернадського», у протоці Пенола помітили дивне явище. Здавалося, ніби посеред протоки з’явилася мілина — на поверхні стирчали брили, схожі на каміння 🪨 Однак глибина тут значна, тож ділянка не могла так обміліти.

Підійшовши човном ближче, ми побачили велетенського кита. Одразу зрозуміли, що це не горбань. У нього не було характерного спинного плавця, кит був значно масивніший, а хвіст — іншої форми. Але поруч тримався і горбатий кит, вони з “велетнем” пірнали й виринали. Утім більший довше затримувався під водою, — згадує біолог 31-ї експедиції Кирило Суліма.

Команда зробила фото й відео та визначила вид — південний гладкий кит. Він належить до підряду вусатих китів і мешкає у Південній півкулі.

Назву «гладкий» отримав через відсутність спинного плавця. За поведінкою нагадує горбанів: доволі активний і має схожу вокалізацію.

Район острова Галіндез, де розташована станція Вернадського, є південною межею його поширення. У 1970-х радянські китобої знищили основну частину популяції біля Аргентини, нині вид поступово відновлюється.

Цікавий факт: за білими мозолями на голові (наростами щільної шкіри) можна ідентифікувати кожну особину південного кита — так само, як горбанів за візерунками хвостів. Саме ці нарости й здалися полярникам камінням здалеку.

Друга зустріч того дня відбулася пізніше, коли полярники знову вирушили до Пеноли. Але то вже був інший південний гладкий кит. Вчені визначили це за хвостовим плавцем. У кита, якого побачили вперше, одна частина плавця мала стару, загоєну травму.

За словами біологині Оксани Савенко, в попередніх експедиціях наші дослідники реєстрували цих тварин у районі Антарктичного півострова двічі. І теж у квітні — в Антарктиці це осінь, для якої характерні великі скупчення крилю, що приваблюють різних китів.