Героїчні дії українських саперів стали ключем до успішного прориву ЗСУ в районі Роботиного на території Запорізької області.
Джерело: "The Times"
Як сапери ЗСУ героїчно забезпечують успіх контрнаступу ЗСУ
Наприкінці серпня цього року глава МЗС Дмитро Кулеба повідомив західним журналістам, що група з 31 бійця проклала шлях до звільнення Роботиного.
Зокрема, українські військові не менше 18 годин повзли через мінні поля, після чого провели зачистку лісосмуги і знову просувались через мінні поля і йшли на штурм позицій армії РФ.
Журналісти видання "The Times" оприлюднили матеріал на основі розмов із саперами та іншими військовими 47-ї механізованої бригади, які займались розмінуванням території навколо Роботиного.
За інформацією видання, на початку контрнаступу ЗСУ у червні ключові надії покладались на бронетанкові підрозділи, які проходили підготовку у Німеччині і мали на озброєнні танки "Бредлі", "Леопард" і "Челленджер 2".
Однак три місяці потому стало зрозуміло, що справжніми героями є саме сапери.
За 14 тижнів боїв українські підрозділи пройшли трохи більше 8 миль (близько 13 км), і саме повільна робота саперів визначає темп наступу.
Ці солдати рухаються не швидше, ніж вони можуть ходити зі своїми британськими міношукачами Vallon. Вони на колінах з ручними щупами розчищають проїзди через мінні поля, часто під обстрілом, щоб українська техніка могла пройти до наступної цілі; або ж забігають пішки зі штурмовими підрозділами, щоб очистити позиції від мін-пасток у розпал бою, - йдеться у публікації видання.
Що заважає пришвидшенню контрнаступу ЗСУ
За словами військового 47-ї бригади з позивним "Дід", всі військові прагнуть пришвидшення контрнаступу.
Ми всі хотіли, щоб бій просувався швидше. Але ми навіть не уявляли, наскільки глибокими будуть мінні поля, наскільки щільно вони будуть засіяні мінами. Все заміновано: поля, ліси, розбиті машини, окопи – все. Тож ми стали солдатами битви, які виїжджають за викликом, як рознощики піци. Є мінне поле чи замінована траншея? Викликай саперів, - пояснює військовий.
Екіпажі "Бредлі" та піхотинці 47-ї бригади, навчені власним досвідом просування через російські мінні поля, відгукуються про саперів майже із захватом.
Один з навідників "Бредлі", 41-річний "Морок", який до війни був м'ясником, розповів про нещодавню атаку на Роботинську вісь.
Після того, як його автомобіль підірвався на міні, машина розмінування UR-77, що стояла поруч, була підірвана артилерією, а двоє членів її екіпажу загинули. Проте чотири вцілілі сапери вибралися з уламків і разом із "Мороком" та групою піхотинців кинулися вперед, щоб атакувати російську траншею.
Сапери були божевільними хлопцями. Вони бігли вперед з нами пішки, всі наші машини були розбиті, кидали в російські окопи саморобні гранати, які вони зробили з енергетичних напоїв та вибухівки. Зараз ми нікуди не можемо піти без наших саперів, - зазначає "Морок".
За словами 25-річного сапера ЗСУ Артура, три тижні тому спільно із бійцями штурмового підрозділу батальйону "Скала" і ще одним сапером Сергієм відправився на нічну місію, щоб зачистити російську позицію на околиці села Роботине, розташованого на першій російській лінії оборони.
Військовий розповідає, що "Бредлі" ще не встигли з'їхати з пандусів, а штурмові групи увірвалися до перших будинків, як російська артилерія накрила їхні позиції, а війська відкрили по них вогонь із прихованих позицій.
Снаряди падали один за одним, будинки почали руйнуватися навколо. Незважаючи на інтенсивність обстрілу, двоє саперів продовжували перевіряти перший захоплений будинок на наявність мін і мін-пасток, навіть коли в нього неодноразово влучали снаряди. Штурмовики почали падати замертво навколо них. Від одого з вибухів Сергій опинився під завалами, але його витягли і він продовжив працювати.
Потім усе повторилося. Сапери знову вилізли з-під завалів і спробували виконати свою роботу. До того часу четверо з десяти штурмовиків були мертві.
Тоді Артура вибило з дверей одним вибухом снаряда, а коли він спробував підвестися, його звалило іншим. Сергія осколками поранило в горло і руку – і він помер. Артура, напівпритомного, шестеро бійців штурмової групи затягли назад до "Бредлі" і евакуювали.
Артур тоді отримав важку контузію, він вийшов із лікарні лише тиждень тому. Вибухи снарядів помітно сповільнили його мову, проте Артур вже повернувся до роботи на мінних полях.
У звіті, опублікованому минулого тижня британським Королівським інститутом об'єднаних служб (RUSI), зазначається, що мінні поля вздовж російської "лінії Суровікіна" були розширені зі звичайної глибини 120 метрів до 500 метрів.
Мінні поля складаються з шарів протитанкових мін ТМ-62 радянських часів – іноді потрійних, щоб максимізувати руйнівну силу (сапери називають цей прийом "гамбургер") – і протипіхотних мін ПМН у поєднанні з пристроями нового покоління і мінами-пастками.
Прикриті російською артилерією, ці міни неодноразово зупиняли українські штурмові операції вздовж головної осі контрнаступу на південь від Оріхова.
Читайте також:
США вражені прогресом українського контрнаступу — Нуланд на саміті YES;
Путін здувся як людина та політик — Зеленський на саміті YES
Як створити реальну ізоляцію Росії — пропозиція Зеленського під час саміту YES
