Російський уряд до 30 листопада заборонив експорт із країни авіаційного пального.
Головні тези:
- Російський уряд обмежив експорт авіаційного пального для забезпечення стабільності внутрішнього ринку.
- Удари українських дронів по нафтопереробних заводах призвели до зупинки майже всіх НПЗ в центральній частині РФ.
Росія не буде експортувати авіаційне пальне
У заяві, яку опублікувала пресслужба російського кабміну, йдеться, що новим рішенням обмежується експорт пального для реактивних двигунів, у тому числі придбаного на біржових торгах.
Мета ухваленого рішення — забезпечення стабільної ситуації на внутрішньому ринку пального.
Під заборону не підпадатимуть пальне в технологічних ємностях повітряних суден, авіаційний гас, оформлений за митними процедурами до набуття чинності обмеженнями, а також постачання в межах міжурядових угод.
Нове обмеження було введено після заборони на вивезення бензину, яка діє з кінця березня, на тлі ударів українських дронів по нафтопереробних заводах, в результаті яких, за оцінками, зупинилися майже всі НПЗ у центральній частині Росії, а нафтокомпанії втратили 25% потужностей з виробництва палива.
Минулого місяця повністю або частково зупиняли виробництво шість російських НПЗ, зокрема «Нижегороднафтооргсинтез» «Лукойлу» та «Киришинефтеоргсинтез» «Сургутнафтогазу» (четверте та друге місце за потужністю в Росії).
За інформацією медіа, минулого вівторка ситуація на ринку пального обговорювалася у віцепрем'єра РФ Олександра Новака, до якого викликали представників нафтових компаній. За підсумками обговорень нафтовикам було рекомендовано «стримувати експорт» нафтопродуктів. Крім авіагасу влада може заборонити вивезення з країни дизпального, зазначав один із співрозмовників.
За підрахунками Reuters, до другої половини травня у зв'язку з нальотами українських дронів в Росії зупинилися НПЗ сумарною потужністю 238 тисяч тонн на добу. Це приблизно чверть загальноросійських потужностей.
При цьому в центральній частині РФ нафтопереробка практично зупинилася після ударів по великих заводах у Кірішах, Москві, Нижньому Новгороді, Рязані та Ярославлі, які сумарно випускали понад 30% всього автобензину в країні та близько 25% дизельного пального.
