У той час, як країни Європейського союзу з'ясовували стосунки через біженців, виведення Греції з кризи і заходи суворої економії в попередні роки, ЄС показав єдність в іншій області: свою рішучість покарати Росію за
анексію Криму і підтримку сепаратистів (бойовиків ДНР-ЛНР) на сході України. Зараз же цій єдності загрожує розкол, що може мати негативні наслідки і для України.
Журналісти Reuters у статті «В європейському консенсусі щодо Росії з'являються тріщини», переклад якої зробив ONLINE.UA, розповіли, як розкол з питання відносин з РФ всередині німецького уряду може привести до більш серйозного розколу в Європейському союзі.
Консенсус в ЄС був можливий тому, що канцлер Німеччини Ангела Меркель змогла залишити дружніх щодо Росії членів німецького уряду на своєму боці і переконати такі скептично налаштовані держави Європи, як Словаччина, Угорщина та Італія, підтримати продовження економічних і фінансових санкцій проти Москви.
Ще одне продовження санкцій на шість місяців, швидше за все, буде погоджено у вівторок, 21 червня. Але це не приховає того факту, що настрої в Берліні змінюються. І з цими змінами з'являються перші реальні тріщини в європейському консенсусі про те, що робити з президентом Росії Володимиром Путіним.
В останні тижні, разом з реалізацією планів НАТО щодо розміщення батальйонів уздовж західного кордону Росії,
забороною російським спортсменам (легкоатлетам, - ред.) брати участь в Олімпійських іграх
через допінг і загрозою виключення збірної країни з чемпіонату Європи з футболу через буйних фанатів (нагадаємо,
Росія сама вилетіла з Євро-2016, програвши Уельсу
, - ред.), чиновники в Берліні почали висловлювати стурбованість, що відносини з Москвою можуть непоправно постраждати.
У поєднанні з цими страхами, зростає розчарування владою України і її проблемами з імплементацією свого боку Мінських угод - ухваленням закону, який дозволив би провести вибори на окупованій території східної України (відзначимо, що Росія і бойовики не виконують своєї частини угод, не припиняючи обстріли на Донбасі, - ред.).
Загалом деякі німецькі та європейські чиновники почали шукати відповіді на запитання, на скількох фронтах Європа може собі дозволити вести боротьбу, в той час, як вона зіткнулася з такими серйозними загрозами, як Брекзіт (можливий вихід Великобританії з Євросоюзу, - ред.), атаки з боку бойовиків "Ісламської держави" і криза біженців.
«Люди втомилися від конфронтації з Росією. Вони не люблять напруженості і бачать, що Україна робить недостатньо для проведення реформ», - сказав старший науковий співробітник Трансатлантичної академії у Вашингтоні Ульріх Шпек.
«Зіткнувшись з ІДІЛ, Путін виглядає не так уже й погано. Через втому існує зростаючий ризик того, що кількість прихильників скасування санкцій збільшуватиметься», - висловив Шпек думку, яку висловлюють також посадові особи в Сполучених Штатах, які впровадили свої санкції відносно Росії через Україну.
Розкол
Останніми тижнями розкол між сторонами «великої коаліції» уряду Меркель розрісся, адже міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр веде кампанію за більш примирливий підхід до Росії, і покрокове послаблення санкцій.
На вихідних він викликав здивування, припустивши, що НАТО ризикує спровокувати Росію військовими маневрами в Східній Європі. «Що ми не повинні зараз робити, так це загострювати ситуацію погрозами застосування військової сили і вигуками бойових гасел», - сказав він в інтерв'ю газеті Bild.
Є два способи розглядати заяви Штайнмайера. Перший - це що він грає «хорошого поліцейського» на контрасті з «поганим поліцейським» Меркель, і що безкомпромісна німецька позиція щодо санкцій навряд чи істотно зміниться.
«Що змінилося в політиці стосовно Росії? Я думаю, що нічого не змінилося, - сказав один високопоставлений німецький дипломат. - Проте з наближенням терміну закінчення дії санкцій ми повинні показати, що робимо все можливе, щоб взаємодіяти з Росією».
Інший варіант інтерпретації - в тому, що коментарі Штайнмайера вказують на більш глибокий розкол між консерваторами Меркель і соціал-демократами (СДПН) глави МЗС Німеччини, який тільки зростатиме в міру наближення виборів в країні в 2017 році. Деякі чиновники побоюються, що це може послати партнерам Берліна сигнал про відсутність єдності, підірвавши консенсус ЄС.
Одне безсумнівно - внутрішня політика Німеччини грає важливу роль в дискусії щодо Росії. На Штайнмайера останній місяць чиниться значний тиск з боку лідера СДПН Зігмара Габріеля, щоб він пом'якшив риторику щодо Росії, кажуть наближені до політиків офіційні особи.
Символічні поїздки
Габріель є ймовірним претендентом на зміну Меркель на виборах в наступному році і щосили шукає проблеми, які можуть підняти рейтинги СДПН і відокремити її від консервативного канцлера.
Росія - природний перший вибір для СДПН. Для багатьох в партії ставлення до Москви було сформовано політикою залучення «Остполітік» колишнього канцлера Віллі Брандта в 1970-і роки і підтримкою возз'єднання Німеччини Радянським Союзом, що розвалювався.
«Ми не можемо допустити, щоб успіхи «Остполітік» Віллі Брандта були загублені», - попередив колишній канцлер від СДПН Герхард Шредер, друг Путіна і колишній наставник Штайнмайєра.
Пізніше в цьому місяці Габріель планує поїхати в Росію, щоб зустрітися з Путіним в його приватній резиденції в Московській області. Того ж дня, 27 червня, новий прем'єр-міністр України Володимир Гройсман повинен зробити свій перший офіційний візит до Берліна для переговорів з Меркель.
Символізм двох зустрічей не залишиться непоміченим партнерами Німеччини, дехто з яких вже говорить про поступове зняття санкцій.
Прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці і президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер взяли участь у великому російському економічному форумі інвесторів, який відбувся в Санкт-Петербурзі минулого тижня - подібні візити були б немислимі рік тому.
Словаччина, один з найбільших скептиків щодо санкцій проти Росії, починає своє головування в ЄС у липні.
Міністр закордонних справ країни Мирослав Лайчак в понеділок у Люксембурзі сказав Reuters: «Я бачу зростаючий попит на політичне обговорення питання санкцій після цієї їх пролонгації, і я очікую, що воно відбудеться».
