26 квітня виповнюється 38 років від дня наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства – вибуху на Чорнобильській АЕС у 1986 році.
Президент вшанував жертв аварії на ЧАЕС та нагадав світу про окупацію ЗАЕС
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що радіація не визнає кордонів та не розрізняє державних прапорів.
Чорнобильська катастрофа продемонструвала світові, як швидко можуть постати смертельні загрози. Десятки тисяч людей ціною свого здоров’я та життя зупинили розростання Чорнобильської катастрофи та ліквідовували її страшні наслідки в 1986 році й роки потому.
Володимир Зеленський
Президент України
Він нагадав, що Чорнобильська атомна станція була в окупації протягом 35 днів у 2022 році.
Російські солдати розграбували лабораторії, взяли в полон охорону й знущалися з персоналу, використовували її для розгортання подальших воєнних дій.
Водночас президент звернув увагу на те, що найбільша у Європі Запорізька атомна станція уже 785 днів перебуває в заручниках у російських терористів.
За його словами, обов’язок усього світу — тиснути на Росію так, щоб ЗАЕС була звільнена й повернута під повний контроль України та щоб усі атомні об’єкти в Україні були убезпечені від російських ударів.
Зеленський підкреслив, що лише це гарантуватиме, що світ не зазнає нових радіаційних катастроф — саме того, чим загрожує кожен день перебування російських окупантів на ЗАЕС.
Пам’ятаємо силу й відданість людей, які рятували життя у 1986 році. Цінуємо кожного, хто допомагає захищати життя зараз.
Катастрофа на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року
У ніч на 26 квітня 1986 року, о 01.23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух, який зруйнував частину реакторного блоку і машинного залу.
Внаслідок цієї катастрофи повністю евакуювали населення Прип'яті, Чорнобиля та всіх інших населених пунктів у радіусі 30 км навколо станції.
Аварія стала однією з найбільших техногенних катастроф в історії людства. Майже всі працівники померли через опромінення.
У ліквідації брали участь приблизно 240 000 осіб. Загальна кількість ліквідаторів (включаючи подальші роки) становить близько 600 000.
Радіоактивна хмара після аварії накрила території сучасної України, Білорусі та Росії, Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії.
Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи.
