Вчені у незвичайний спосіб визначили методи протидії глобальному потеплінню

Олександр Петров

Джерело: Interesting Engineering

У рамках глобального дослідження з вимірювання обсягів розкладання вуглецю науковці поховали близько 19 тис чайних пакетиків на території 180 водно-болотних угідь у 28 країнах по всьому світу.

Головні тези:

За результатами дослідження вчені виявили, що стрімке підвищення температури може загрожувати здатності водно-болотних угідь зберігати вуглець.
З використанням чайних пакетиків науковцям вдалося визначити методи протидії викидам вуглецю в атмосферу та механізми поглинання та збереження вуглецю у грунті.
Високі температури сприяють більшому розкладанню органічної речовини, що може призвести до зменшення збереження вуглецю у ґрунті.
Прісноводні водно-болотні угіддя і приливні болота виявились найбільш ефективними поглиначами вуглецю, в той час як у морських водоростевих водно-болотних угіддях процес був повільнішим.
Це дослідження надає важливу інформацію про глобальний потенціал поглинання вуглецю водно-болотними екосистемами, що дозволить розробити заходи для захисту цих територій.

Як чайні пакетики допомогли дослідникам визначити методи запобігання викидам вуглецю в атмосферу

За результатами дослідження науковці зробили висновок, що стрімке підвищення температури поставить під загрозу здатність водно-болотних угідь зберігати вуглець.

Це перше довгострокове дослідження такого роду, що використовує метод чайних пакетиків, яке допоможе нам визначити, як ми можемо максимізувати зберігання вуглецю у водно-болотних угіддях і допомогти знизити викиди в усьому світі. Зміни в поглиначах вуглецю можуть істотно вплинути на глобальне потепління — чим менше розкладається вуглецю, тим більше вуглецю зберігається і менше вуглецю в атмосфері, — пояснила провідний автор дослідження Стейсі Треватан-Такетт.

Команда науковців закопувала від 40 до 80 чайних пакетиків на глибину близько 15 сантиметрів на кожній зі 180 ділянок водно-болотних угідь.

Науковці у незвичайний спосіб визначили механізми поглинання та збереження вуглецю у грунті — Вчені закопали по всьому світу 19 тис чайних пакетиків

Для визначення кількості різних органічних речовин у грунтах науковці використовували пакетики із зеленим чаєм та ройбушем.

Зокрема, зелений чай є речовиною, яка дуже швидко розкладається. При цьому ройбуш розкладається більш повільно.

Ділянки з похованими чайними пакетиками помітили координатами GPS і на протязі 3 років перевіряли, визначаючи кількість залишкової органічної речовини.

Як чайні пакетики допомогли науковцям визначити метод протидії викидам вуглецю в атмосферу

Більша залишкова маса вказувала на повільніші темпи розкладання і, відповідно, на більший потенціал для збереження вуглецю у водно-болотних угіддях.

Як правило, більш високі температури призводять до більш швидкого розкладання органічної речовини, що призводить до зниження збереження вуглецю в ґрунті, — зазначила Стейсі Треватан-Такетт.

Окрім цього дослідники провели аналіз того, як погодні умови у різних місцевостях, включаючи регіональні кліматичні моделі, впливають на швидкість розкладання і вивільнення вуглецю в атмосферу.

Для чаю ройбуш, який важче розкладається, не мало значення, де він перебував, — вища температура завжди призводила до більшого розкладання, що вказує на те, що типи вуглецю, які ми зазвичай очікуємо побачити як такі, що довше зберігаються в ґрунті, були вразливими до більш високих температур, — підкреслила Стейсі Треватан-Такетт.

За результатами дослідження науковці з’ясували, що в умовах вищих температур чайні пакетики розкладаються набагато швидше, однак ця швидкість різна для різних видів водно-болотних угідь.

Прісноводні водно-болотні угіддя і приливні болота є найбільш ефективними поглиначами вуглецю

Між тим у мангрових і морських водоростевих водно-болотних угіддях цей процес був повільнішим.

Важливим є те, що це дослідження дає цінну інформацію про глобальний потенціал поглинання вуглецю водно-болотними екосистемами.

Тепер, коли ми починаємо краще розуміти, які середовища зберігають більше вуглецю, ніж інші, ми можемо використати цю інформацію, щоб гарантувати захист цих територій від змін довкілля або землекористування, — зазначив науковець зі Швейцарського федерального інституту досліджень лісу, снігу та ландшафту Іка Джукіч.