Вчені показали, як тануть льодовики в Антарктиді: з'явилось вражаюче відео
Категорія
Цікаве
Дата публікації

Вчені показали, як тануть льодовики в Антарктиді: з'явилось вражаюче відео

Вчені показали, як тануть льодовики в Антарктиді: з'явилось вражаюче відео
Джерело:  online.ua

Міжнародна група вчених в Антарктиді зафіксувала процес танення одного з льодовиків, знявши на відео справжній водоспад.

Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на журнал Nature.

Читайте також: Шар із залізних метеоритів може ховатися під льодом Антарктиди

Ріка та водоспад були помічені на льодовику Нансен. Повідомляється, що науковці з Південної Кореї, Італії та США встановили, що обваленню шельфових льодовиків в Антарктиді перешкоджає винос води через річки.

Як відзначають дослідники, раніше вважалося, що існування подібних каналів пов'язано з потеплінням, яке відбувається в короткий антарктичне літо. Тепер же вчені помітили, що подібні канали продовжують своє існування і розростаються разом з невеликими підвищеннями температури.

Як повідомляв ONLINE.UA, у мережі з'явилося відео, на якому показана гігантська тріщина в Антарктиді, протяжність якої становить понад 40 кілометрів.

Категорія
Україна
Дата публікації

Не заспокоюйте зло. Громадські діячи України опублікували відкрите звернення до світових лідерів

Наслідки агресії РФ проти України
Джерело:  online.ua

Понад 160 українських громадських діячів, серед яких правозахисники, народні депутати, дипломати, науковці, відомі митці, лідери найбільших бізнес-асоціацій та різних релігійних громад, оприлюднили звернення до світових лідерів та міжнародної спільноти щодо злочинної зброїної агресії Росії проти України. 

Головні тези:

  • У зверненні українських громадських діячів розкривається мета воєнної агресії Росії проти України та необхідність об'єднання демократичного світу для припинення агресії.
  • Спільна перемога та відмова від умиротворення агресора є важливими для забезпечення безпечного майбутнього України, Європи та світу.
  • Звернення містить виважені аргументи щодо реваншистських намірів Росії, яка прагне зламати сучасний світовий порядок та повернути свій статус супердержави.
  • У разі ефективного припинення агресії Росії проти України можливе зміцнення безпеки світової торгівлі, ядерної та енергетичної безпеки, а також ослаблення терористичних режимів та організацій світового масштабу.
  • Україна, спільно з демократичним світом, має вирішити, чи перемогти разом, чи поступитися і програти, оскільки ілюзія миру ціною ганьби може призвести до нової війни.

Звернення українських громадських діячів до світової спільноти та лідерів провідних країн

Звернення під назвою "Не умиротворяти зло" висвітлює українське бачення далекосяжних підривних цілей Росії, а також змальовує позитивні та негативні сценарії завершення війни, які залежать від позиції світових лідерів та міжнародної спільноти.

Новий 2025 рік несе Україні та Європі багато невизначеності й надій, пов’язаних зі спробою віднайти просте рішення складної проблеми — як завершити велику війну. Ми, українські громадські діячі та публічні інтелектуали, звертаємося до світових лідерів та широкої міжнародної громадськості, щоби поділитися нашим поглядом на прийдешні виклики та сподівання.

Передусім хочемо наголосити, що для Росії головною метою цієї війни не є отримання додаткових територій. Вона й так має величезні неосвоєні терени, а при захопленні нових земель їх систематично занедбує. Подібно, метою не є повернення України під свій контроль. Це лише одна з проміжних цілей.

Метою війни для Росії є злам сучасного світового порядку. Вона прагне повернути свій статус супердержави, яка діє свавільно і за правом сильного нападає на сусідів, втручається у справи інших держав, здійснює терористичні акти, підтримує авторитарні режими та незаконні збройні формування по всьому світу. Все це є не випадковостями, примхами Путіна чи тимчасовим "відхиленням від нормальності". Це частина стратегічного розрахунку. Саме тому три роки тому Путін висунув ультиматум США та їхнім союзникам в Європі, вимагаючи повернутись до диспозиції 1997 року. Україна, в силу своєї історії та географії, стала черговою ціллю на шляху реалізації цих реваншистських намірів.

Для самої України ця війна має екзистенційний характер. Це війна за саме існування української нації, суспільства та держави. Українська демократична та російська авторитарно-імперська політичні візії є взаємовиключними за своєю природою. Це означає, що "заморозка" конфлікту на тій чи тій лінії розмежування не призведе ні до розрядки напруження, ні до встановлення сталого миру. Для Росії така заморозка стане насамперед свідченням слабкості Заходу й заохоченням до подальшої агресії та воєн, в яких проллється кров європейців та американців. Сталий мир настане тільки тоді, коли під тиском України та її союзників в Росії настануть системна криза та поразка путінського режиму. Як доводить історія, тиранії крихкі.

Ця війна не обмежується Україною, а "українське питання" не вирішується виключно в площині українсько-російських відносин. Якщо світові лідери вимагатимуть від України поступок територіями та суверенітетом без дієвих гарантій безпеки, це по суті означатиме поразку України, яка стане сигналом для Китаю та інших ревізіоністів про можливість захоплення того, чого вони жадають. Північнокорейські війська з’являтимуться у різних гарячих точках. Піратство, блокування торговельних шляхів, атаки на інформаційні системи та глобальні комунікації підірвуть світову торгівлю. Тривалі зусилля з обмеження розповсюдження ядерної зброї будуть зведені нанівець. Російські медіа-впливи, кібератаки, секретні операції та втручання у вибори в демократичних країнах підриватимуть світовий порядок. А можливе падіння України створить велику хвилю біженців та відкриє Путіну шлях далі на Захід. 

З іншого боку, ефективне припинення агресії Росії проти України може стати вирішенням багатьох проблем демократичного світу. Поразка Росії в її загарбницькій війні проти України відновить порядок, заснований на правилах і взаємозалежності відповідальних гравців. Безпека світової торгівлі, світова ядерна, енергетична, продовольча безпека посиляться. Терористичні режими та організації по всьому світу втратять російську підтримку та ослабнуть.

Сьогодні Україна виграє час для демократичного світу, щоби він міг згуртуватися та посилитися. Але цей час не є нескінченним. Сили, що стоять на захисті миру, свободи і людської гідності, мають перейти у наступ. Україна і весь демократичний світ можуть лише або разом перемогти, або разом поступитися і програти. Ілюзія миру ціною ганьби вже не раз приносила нову війну. 

Силою демократії є здатність вчитися на помилках. Україна теж шляхом проб і помилок виборювала й далі виборює собі шлях до демократії. На цьому шляху вона платить непомірно високу ціну. У кожної і кожного з нас є родичі та друзі, які втратили майно, здоров’я або навіть життя. Але ми розуміємо, що ціна війни буде ще більшою, якщо наші союзники звабляться ілюзією зупинки війни без усунення її причин. І то не лише для України, але й для всього світу. Тому ми закликаємо наших партнерів шукати шлях не до умиротворення агресора, а до спільної перемоги.

Зло не може бути умиротворене. Воно має бути переможене і покаране, заради безпечного майбутнього України, Європи та всього світу.

5 січня 2025

Хто серед підписантів звернення

Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту, засновник культурного проекту "Кримський інжир".

Костянтин Батозський, політичний аналітик.

Ярина Бойчук, виконавчий директор Бізнес-школи УКУ.

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор журналу "Чорноморська безпека".

Ганна Гопко, засновниця та голова правління ГО "Мережа захисту національних інтересів "АНТС""., народна депутатка України, голова комітету у закордонних справах (2014-2019).

Володимир Горбач, виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії.

Ярослав Грицак, професор Українського католицького університету.

Ігор Коліушко, Центр політико-правових реформ, голова правління, колишній народний депутат України. 

Сергій Кошман, громадський активіст.

Олексій Ковжун, медіа-аналітик та політичний консультант.

Наталія Кривда, доктор філософських наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Українського культурного фонду.

Олександр Новіков, голова Національного агентства з питань запобігання корупції (2020-2024), проповідник системи доброчесності та людиноцентричного управління OKR.

Олеся Островська-Люта, директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал".

Богдан Панкевич, співзасновник, член Правління Української Галицької Партії.

Олексій Панич, професор філософії Української євангельської богословської семінарії.

Валерій Пекар, доцент Києво-Могилянської бізнес-школи та УКУ, голова правління ГО "Деколонізація".

Роман Рак, старший науковий співробітник Інституту пограниччя, головний редактор NZL Media (ТУМ).

Ярослав Рущишин, народний депутат України.

Олена Сотник, правозахисниця та громадська діячка, народна депутатка України (8 скликання).

Тарас Стецьків, політик та громадський діяч, народний депутат України (I-IV та VI скликання).

Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження".

Вікторія Войціцька, народний депутат України (8 скликання), член Комітету з питань енергетики, директор з адвокації Міжнародного центру перспективних досліджень.

Микола Виговський, громадський активіст.

Ярослав Юрчишин, народний депутат України, голова Комітету з питань свободи слова.

Ольга Айвазовська, голова Громадянської мережі ОПОРА.

Андрій Длігач, д.е.н., засновник Advanter Group, Kyiv Foresight Foundation.

Орест Друль, редактор.

Оксана Гудзовата, д.е.н., професорка Бізнес-школи УКУ.

Євген Глібовицький, генеральний директор Інституту прикордоння.

Валерія Козлова, доцент, викладачка Бізнес-школи УКУ.

Мирослав Маринович, колишній в'язень сумління (1977-1987).

Олександра Матвійчук, правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод.

Софія Опацька, декан-засновник Бізнес-школи Українського католицького університету.

Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації "Енергоефективні міста України.

Роман Романов, директор програмної ініціативи "Права людини та правосуддя" Міжнародного фонду "Відродження".

Віталій Руденький, директор з досліджень та аналітики Transformation Communication Activity.

Ігор Семиволос, виконавчий директор Асоціації близькосхідних досліджень.

Андрій Загороднюк, голова правління Центру оборонних стратегій.

Дмитро Золотухін, заступник міністра інформаційної політики України (2017-2019), засновник ГО "Інститут постінформаційного суспільства".

Олександр Ябчанка, офіцер Збройних сил України, лікар, викладач Українського католицького університету.

Юрій Андрухович, письменник.

Вікторія Антоненко, голова правління громадської організації ArcUA, виконавча редакторка Arc.UA.

Роман Безсмертний, політик, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол.

Мартина Богуславець, голова правління Центру протидії корупції "МЕЖА".

Сергій Болгов, голова ГО "Український аналітичний центр у8".

Ганна Бондаренко, голова Української волонтерської служби, член Ради у справах молоді при Президентові України.

Катерина Ботанова, культурна дослідниця, кураторка, керівниця аналітичного відділу Інституту пограниччя (Україна).

Єгор Брайлян, кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та стратегічних досліджень Київського авіаційного інституту, аналітик "Детектор медіа".

Степан Бурбан (Паліндром), художник, музикант.

Євген Бистрицький, доктор філософських наук, провідний науковий співробітник Інституту філософії НАН України.

Софія Челяк, програмна директорка Львівського міжнародного форуму видавців, журналістка, перекладачка, членкиня Українського ПЕН-клубу.

Єгор Чернєв, народний депутат України, голова української делегації в Парламентській асамблеї НАТО.

Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу.

Олександр Чудновець, голова ради громадської організації "Київське військово-історичне товариство".

Орися Демська, професор Національної академії СБУ.

Лариса Денисенко, правозахисниця, письменниця.

Тарас Добко, ректор Українського католицького університету.

Петро Долганов, історик, доцент кафедри методики викладання Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Олег Дубіш, голова Ради Польсько-української господарчої палати та правління Польсько-українського фонду партнерства.

Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна.

Дмитро Дурнєв, журналіст.

Олександра Дворецька, правозахисниця, засновниця Кримського правозахисного центру "Дія".

Уляна Джурляк, архітекторка, громадська активістка, співзасновниця фонду "Збережемо міста України".

Сергій Філімонов, засновник руху "Гонор", командир батальйону "Вовки Да Вінчі", капітан Збройних сил України.

Леонід Фінберг, директор Центру юдаїки Національного університету "Києво-Могилянська академія.

Оксана Форостина, редакторка опіній на сайті  "Україна модерна".

Альона Франчук, заступник директора Львівського центру регіонального розвитку "Української академії лідерства".

Владислав Грезєв, засновник рекрутингової платформи Lobby X, ГО "Змінотворці".

Юрій Гудименко, ветеран війни, державний і громадський діяч, правозахисник.

Мирослав Гай, голова благодійного фонду "Мир і Ко", офіцер Збройних сил України.

Сергій Гайдайчук, президент CEO Club Ukraine.

Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги.

Олексій Гарань, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Уляна Головач, доцент Українського католицького університету.

Юрій Головач, професор, Національна академія наук України.

Олена Гончарук, культурна менеджерка, креативна директорка Національного центру Олександра Довженка — Українського кіноархіву.

Богдан Гудь, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, запрошений професор Варшавського університету.

Сергій Гусак, молодший лейтенант Національної гвардії України, лікар-отоларинголог, музикант (гурт "Ницо Потворно").

Саїд Ісмагілов, молодший лейтенант Збройних сил України, ексмуфтій мусульман України.

Дар'я Каленюк, Центр протидії корупції.

Зоя Казанжи, журналістка, письменниця.

Вахтанг Кебуладзе, філософ, письменник, перекладач.

Роман Кечур, завідувач кафедри психології та психотерапії Українського католицького університету.

Світлана Хилюк, директорка Школи права Українського католицького університету.

Андрій Клименко, кримський експерт і журналіст, головний редактор BlackSeaNews, керівник моніторингової групи Чорноморського інституту стратегічних досліджень.

Наталія Климовська, проректор з розвитку та комунікацій Українського католицького університету.

Іванна Климпуш-Цинцадзе, народна депутатка України, голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС.

Микола Княжицький, народний депутат України.

Олена Кондратюк, Віце-спікерка Верховної Ради України.

Георгій (Юрій) Коваленко, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, протоієрей, Православна Церква України.

Всеволод Кожем'яко, волонтер Збройних сил України, власник "Агротрейд Груп", Почесний консул Австрії в Харкові.

Роман Кравець, журналіст.

Михайло Крикунов, к.е.н., декан Київської бізнес-школи.

підполковник Богдан "Тавр" Кротевич, начальник штабу 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" Національної гвардії України.

Віктор Круглов, член правління Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, генеральний директор видавництва "Ранок”.

Кирило Криволап, керуючий партнер Civitta Україна, директор Центру економічного відновлення.

Володимир Куренной, народний депутат України (V, VII-VIII скликання).

Уляна Кирчів, історикиня.

Сергій Квіт, президент Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Костянтин Квурт, голова правління ГО "Інтерньюз-Україна".

Богдан Логвиненко, засновник Ukraїner.

Данило Лубківський, директор Київського Безпекового Форуму, заступник Міністра закордонних справ України (2014).

Олександр Лисенко, професор, Інститут історії України Національної академії наук України (НАНУ).

Тарас Лютий, професор, Національний університет "Києво-Могилянська академія".

Ксенія Мариняк, к.т.н., редакторка CIUS.

Юлій Морозов, співзасновник ГО "Об'єднання відповідальних громадян" та Військово-цивільного простору відновлення HART.

Севгіль Мусаєва, головна редакторка "Української правди".

Олексій Мушак, народний депутат України (2014-2019), економічний радник Прем'єр-міністра (2019-2020).

Наталія Микольська, виконавча директорка Diia.City United (об'єднання технологічного бізнесу), незалежний член Наглядової Ради "Укргідроенерго", візіонерка, експертка зі стратегічної трансформації та глобалізації, Торговий представник України — заступниця Міністра економіки (2015-2019).

Лана Мицько, культурна менеджерка, керівниця Львівського муніципального центру мистецтв.

Макс Нефьодов, співзасновник громадської організації "Технологія прогресу".

Володимир Огризко, міністр закордонних справ України (2007-2009), генеральний директор Центру дослідження Росії.

Володимир Омелян, генерал армії України, міністр інфраструктури (2016-2019), політик.

Оксана Овсіюк, головна редакторка академічного сайту "Україна Модерна".

Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA.

Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду "Відродження".

Вікторія Подгорна, народна депутатка України, заступниця голови Комітету з питань цифрової трансформації.

Тарас Прокопишин, співзасновник та генеральний директор The Ukrainians Media.

Олександр Пронкевич, завідувач кафедри філології Українського католицького університету.

Вадим Пристайко, дипломат, міністр закордонних справ України (2019-2020), віцепрем'єр-міністр, посол у Великій Британії, Канаді, голова місії при НАТО.

Сергій Притула, засновник Благодійного фонду Сергія Притули.

Вікторія Пташник, народна депутатка України 8-го скликання, депутатка Київської міської ради.

Олег Романчук, директор Інституту психічного здоров'я Українського католицького університету.

Олексій Рябчин, заступник Міністра енергетики та захисту довкілля України 2019-20, народний депутат України (2014-19).

Олександр Самарський, посол у відставці, Центр дослідження Росії.

Мар'яна Савка, письменниця, головна редакторка "Видавництва Старого Лева".

Михайло Савва, голова громадської організації "Експертна група "Сова", доктор політичних наук.

Олександр Щерба, письменник, дипломат.

Ахтем Сеїтаблаєв, кінорежисер.

Костянтин Сігов, директор Центру європейських гуманітарних досліджень Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Євген Сінкевич, професор, Черкаський університет.

Ольга Шаповал, виконавча директорка Харківського ІТ Кластера, керівниця програм благодійного фонду IT4Life.

Юрій Шаповал, професор, доктор історичних наук, завідувач Центру історичних політичних досліджень, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.

Роман Шеремета, професор економіки Economics at Case Western Reserve University, ректор-засновник Американського університету в Києві.

Дмитро Шеренговський, проректор з виховної роботи Українського католицького університету.

Ірина Шухтуєва, громадська активістка, кураторка мистецьких проектів.

Григорій Шверк, народний депутат України (VIII скликання).

Остап Сливинський, доцент Українського католицького університету, віце-президент Українського ПЕН-клубу.

Олександр Солонтай, голова ГО "Агенція відновлення та розвитку".

Сергій Стерненко, волонтер, громадський активіст.

Євген Степаненко, ветеран війни, письменник, автор книги "Азбука війни".

Роман Сульжик, екскерівник JP Morgan, екскерівник Deutsche Bank.

Уляна Супрун, доктор медичних наук, міністр охорони здоров'я України (2016-2019), головна редакторка журналу "Чорноморський кит".

Тетяна Силіна, редакторка міжнародного відділу тижневика "Дзеркало тижня" (ZN.UA).

Катя Тейлор, кураторка, засновниця ГО "Порт культури".

Олена Трегуб, виконавча директорка ГО "Незалежна антикорупційна комісія (НАКО)".

Богдан Устименко, директор Інституту національної безпеки.

Ян Валєтов, письменник.

Валерій Веремчук, співзасновник ГО "Народна самооборона Львівщини", депутат Львівської міської ради. 

Віктор Вовк, асоційований член Римського клубу, народний депутат України, заступник голови Комітету у закордонних справах (2014-2019), член ПАРЄ та ПА ОБСЄ (2015-2019).

Тарас Возняк, генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв.

Єгор Врадій, заступник директора музею "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні".

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.

Олег Яськів, бойовий офіцер, професор фізики, кінокритик, арт-менеджер та викладач Українського католицького університету.

Андрій Єрмоленко, художник, дизайнер, лауреат Шевченківської премії 2024 року, військовослужбовець.

Володимир Заболотовський, директор благодійного фонду "ДОПОМОГА ГЕРОЯМ УКРАЇНИ".

Агія Загребельська, директорка з питань політики, Рада економічної безпеки України.

Олександр Зайцев, професор Українського католицького університету.

Євген Захаров, правозахисник, директор Харківської правозахисної групи.

о. Андрій Зелінський, ТІ, військовий капелан, письменник, співзасновник "Української академії лідерства".

Михайло Жернаков, доктор юридичних наук, виконавчий директор Фундації DEJURE.

Йосиф Зісельс, Асоціація єврейських організацій та громад України, Ініціативна група "Першого грудня".

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?