Вірменія дедалі більше віддаляється від країни-агресорки Росії. Так, Єреван офіційно підтвердив свою участь у саміті Північноатлантичного Альянсу у Вашингтоні, який відбудеться 9-11 липня.
Головні тези:
- Лідер Вірменії Нікол Пашинян почав заявляти про майбутній вихід його країни з Організації договору колективної безпеки, але вступ у НАТО поки що не обговорюється.
- Візит генсека НАТО до Вірменії та заклик до нормалізації відносин із сусідами свідчать про важливі зміни у зовнішній політиці країни.
- Підтримка Вірменією ініціатив НАТО демонструє її бажання зміцнювати співпрацю та безпеку у регіоні.
Вірменія продовжує налагоджувати контакти з Альянсом та ЄС
Про рішення влади країни розповіла речниця МЗС Ані Бадалян, пише "Арменпресс".
Вона також уточнила, що офіційний Єреван отримав запрошення на саміт НАТО у Вашингтоні "у форматі партнерів, а також в інших заходах, присвячених 75-річчю Альянсу".
Після пропозиції з боку Альянсу Вірменія підтвердила свою участь.
Інших домовленостей наразі немає, — заявила Ані Бадалян.
Варто зазначити, що поки це рішення жодним чином не прокоментував лідер Вірменії Нікол Пашинян, тому невідомо, чи поїде він безпосередньо на саміт у Вашингтон 9-11 липня.
Перед цим помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Джеймс О'Браєн заявив, що Штати запросили Азербайджан і Вірменію на зустріч партнерів у межах саміту НАТО, який відбудеться у Вашингтоні, — йдеться в повідомленні.
Більше про ставлення вірменів до України та Росії можна дізнатися після перегляду інтерв’ю Online.UA з бійцем Nemesis Group Феліксом “Джаничем”:
Що відомо про відносини Вірменії та НАТО
Нещодавно прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян почав стверджувати, що його країна вийде з Організації договору про колективну безпеку, однак коли це станеться — не уточнив.
Але вступ у НАТО не є питанням, яке ми обговорювали чи обговорюємо, — додав він.
Що також вадливо розуміти, у березні генсек НАТО Єнс Столтенберг здійснив перший візит до Вірменії та закликав Єреван і Баку укласти угоду про нормалізацію відносин.
Останні події відбувалися на тлі нових різких заяв Пашиняна у бік ОДКБ, Росії й Білорусі.
