Журналісти видання Sky News на тлі переобрання кремлівського диктатора Володимира Путіна за допомогою проведення так званих “президентських виборів” в РФ зібрали найбільш скандальні факти з його біографії.
Що відомо про скандальне минуле та злочинне теперішнє Путіна
Зазначається, що кар’єра майбутнього кремлівського диктатора починалась із посади агента КДБ у підконтрольній СРСР Східній Німеччині.
Журналісти видання зазначають, що після закінчення Ленінградського державного університету в 1975 році Путін одразу вступив до лав радянської розвідки.
У 1985 році його відправили до німецького Дрездена, де він займався пошуком громадян зі східної Німеччини, які прагнули виїхати за кордон.
Їх вербували для шпигунської мережі СРСР у західних країнах.
За непідтвердженими даними, Путін також працював у Новій Зеландії у 1980-х роках. Його відкликали до Ленінграду в 1990 році.
Після розвалу СРСР Путін зайняв пост радника одного зі своїх колишніх професорів права, Анатолія Собчака, який згодом став мером Санкт-Петербурга.
У 1996 році Путін переїхав до Москви і почав працювати в Кремлі, де в 1998 році був призначений головою Федеральної служби безпеки Росії.
Вже за рік тодішній президент РФ Борис Єльцин призначив Путіна одним з перших віце-прем’єр-міністрів Росії, а потім виконуючим обов’язки прем’єр-міністра.
Коли Єльцин пішов у відставку, Путіна призначили виконуючим обов’язки президента та офіційно обрали президентом у березні 2000 року.
Через кілька місяців після обрання президентом РФ Путіна піддали жорсткій критиці за катастрофу підводного човна "Курськ" 12 серпня 2000 року, через яку загинули 118 членів екіпажу атомного підводного човна.
Дізнавшись про трагедію, Путін спочатку вирішив продовжити відпустку в Сочі і не одразу прийняв міжнародну допомогу.
23 жовтня 2002 року 40 чеченських бойовиків захопили 912 заручників у московському театрі на Дубровці. Через три дні спецназ штурмував приміщення після того, як у зал закачали невідомий газ і вбили всіх бойовиків, а також 130 заручників, у тому числі іноземців, — зазначається у матеріалі видання.
Ще одним скандальним епізодом є вбивство журналістки Анни Політковської у вестибюлі її власного будинку 7 жовтня 2006 року, як раз у день народження кремлівського диктатора.
Перед смертю вона викрила корупцію в російській армії та поведінку військових в Чечні.
Вбивство призвело до заяв про те, що президент Путін не зробив достатньо для захисту ЗМІ.
У листопаді 2006 року колишній агент КДБ, який після втечі до Великої Британії продовжив працювати на МІ-6, захворів після зустрічі з двома колишніми агентами КДБ у готелі в Лондоні.
Він помер тяжкою смертю після отруєння чаєм з полонієм 210, рідкісним і дуже потужним радіоактивним ізотопом.
Тяжкохворий Литвиненко звинуватив Путіна в тому, що той замовив його вбивство.
Війна проти України та вбивство Навального
У лютому 2014 року низка військових баз у Криму, включаючи штаб ВМС України в Севастополі, були захоплені проросійськими силами.
Потім Путін на посту президента підписав угоду про приєднання півострова до Росії після референдуму.
Подібні сценарії практикувались в Донецькій та Луганській областях.
У березні 2018 року колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля та його доньку Юлію отруїли на вулицях Британії нервово-паралітичною речовиною радянського виробництва "Новачок".
У важкому стані їх госпіталізували до лікарні, а згодом виписали. Кремль заперечував свою причетність до нападу.
Визначальною ниткою правління Путіна були його зусилля з придушення опозиції, зокрема його боротьба з гучним критиком і лідером опозиції Олексієм Навальним.
Антикорупційний активіст організував демонстрації проти уряду та президента Путіна.
У серпні 2020 року він знепритомнів, перебуваючи на борту внутрішнього рейсу в Росії.
Після одужання в Німеччині він повернувся до Росії, щоб продовжити боротьбу, а згодом був ув’язнений за сумнівними звинуваченнями.
У лютому 2024 року відомий опозиціонер помер у в’язниці.
У лютому 2022 року, після тижнів нарощування російських сил вздовж кордонів України, Путін віддав наказ про повномасштабне вторгнення до України.
Надії на швидку триденну війну та падіння Києва швидко розвіялися. Війна триває вже більше двох років.
