За інформацією журналістів видання Forbes, українські військові стали використовувати повітряні кулі для скидання на російських окупантів мін з великої висоти.
Що відомо про використання ЗСУ повітряних куль для атак по армії РФ
Те, що може виглядати як тривіальний інструмент дрібних нападів, може виявитися геніальною, асиметричною зброєю для посилення стратегічних ударних можливостей України, — йдеться у матеріалі видання.
Зазначається, що у російських Telegram-каналах поширюється інформація про появу повітряних куль з боку українського кордону над прикордонними з Україною регіонами Росії.
Зазначається, що до деяких куль прикріплені радіолокаційні відбивачі для привертання уваги ППО, окрім цього українські військові кріплять до куль мінометні снаряди.
У публікаціях російських Telegram-каналів стверджується, що кожна повітряна куля також має GPS-трекер, баласт, батареї та електроніку керування із запрограмованими в них координатами атаки.
Журналісти видання підкреслюють, що некеровані повітряні кулі мають обмежене застосування у низці військових конфліктів останніх двох століть.
Зокрема, кулі використовують терористи палестинського угруповання ХАМАС.
Хоча їхній вплив, як правило, обмежений, такі повітряні кулі лягають набагато важчим тягарем на захисника, ніж на нападника, — зазначається у матеріалі.
Як ЗСУ використовують повітряні кулі проти армії РФ
Коментуючи заяви кремлівських пропагандистських ЗМІ, журналісти Forbes зазначають, кулі українського виробництва виявились значно досконалішими за всі попередні аналоги.
Так, радіус дії створених українськими військовими куль сягає сотень кілометрів.
Кулі обладнані електронним блоком керування у поєднанні із системою GPS-навігації і здатні проводити скидання боєприпасів над заздалегідь визначеною цільовою зоною.
За підрахунками експерта з повітряних куль Кріса Хіллкокса, з урахуванням усього електронного начиння та використаних матеріалів одна така куля може коштувати близько 1 тис доларів.
У матеріалі видання також зазначається, що без спеціального радіолокаційного відбивача таку кулю дуже важко помітити.
Але українці, ймовірно, хочуть, щоб її побачили. На висоті 9 км або вище єдиний спосіб збити повітряну кулю — дорога ракета класу "земля-повітря" або "повітря-повітря", що було б гарним обміном, — підкреслюють автори матеріалу.
При цьому радіолокаційний відбивач дає змогу українцям відстежувати рух повітряної кулі на власних радарах та порівнювати ці дані з тими, що надсилає GPS-трекер.
Так можна позначити на мапі райони, де GPS глушиться або підроблюється. Потім ця інформація стане у нагоді для підвищення точності ударів безпілотниками.
При цьому автори матеріалу додають, що змінюючи висоту польоту, повітряна куля може "сідати" на потік вітру певного напрямку.
Але точність все одно вимірюється "у милях, а не в футах", а скидання бомби з великої висоти лише погіршує неточність застосування такої зброї.
Проте десятків або сотень повітряних бомб може бути достатньо, щоб влучити у велику ціль, як-от газосховище чи авіабазу.Цей тип масової загрози змусить росіян залучити непропорційні ресурси для протидії їм, — припускають автори матеріалу.
