5 серпня командиру Третього армійського корпусу ЗСУ Андрію Білецькому виповнюється 46 років. Звичайно ж, на святкування часу немає, адже з 2014 року український військовий невтомно стоїть на захисті України й керує надскладними операціями. Попри це його дружина — журналістка Тетяна Даниленко — переконана: українці мають право дізнатися трохи більше про життя легендарного командира.
Головні тези:
- Білецький любить своїх солдатів не менше, ніж власних дітей.
- Третю штурмову бригаду він фактично створив з нуля.
Цікаві факти про Андрія Білецького
Андрію Білецькому сьогодні 46. Хотілося з цього приводу запостити відретушовані фото, які говорили б більше за слова. Але наймедійнішого командира наймедійнішого корпусу навіть для нової рекрутингової кампанії малюватиме ШІ — йому шкода часу на фотосесію. У день народження Андрія зазвичай я розповідаю невідомі факти про нього.
Тетяна Даниленко
Українська журналістка
За словами Даниленко, за період повномасштабного вторгнення — тобто з 24 лютого 2022 року — Андрій Білецький жодного разу не відпочивав, не виїжджав з України.
Наш Северин, якому 3 роки, ще не був за кордоном і про море знає з інтернету. Андрій у відпустку займається роботою, до якої не дійшли руки, поки він на фронті, — відверто зізнається Тетяна.
Ще одним цікавим фактом є те, що Білецький любить своїх солдатів не менше, ніж власних дітей.
Що важливо розуміти, Третю штурмову він створив з нуля, в неї немає пункту постійної дислокації.
Як зазначає журналістка, держава дала бригаді лише стару занедбану будівлю.
Андрій приватним коштом перебудовує у справжній Гоґвортс для бойових магів — це фортеця, де є фехтувальний зал, бібліотека, хай-тек стежки для бігу… Не уявляю, щоб Андрій з таким самим натхненням малював ескізи кімнат своїм дітям, як він малює нові й нові обʼєкти для бійців — у нас в принципі зараз немає власного житла.
Тетяна Даниленко звертає увагу на велику кількість медіа-штампів про те, як важливо “створювати такі прогресивні бригади як Третя штурмова” і про “командирів як Білецький”.
На її переконання, перейняти досвід, технології та навіть стиль дійсно цілком можливо.
Але як “масштабувати”, “екстраполювати” одержимого своєю справою командира? Цей Геркулес з бадьорим ентузіазмом розчищає Авгієві стайні, додаючи собі нові зірочки в задачах. Я збираю дивовижні історії з його життя у книжку, але підводити риску — не час. Вирішальна битва попереду. І в ній він ще дуже всіх здивує.
Тетяна Даниленко
Українська журналістка
