Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що перекинув до кордону з Україною майже третину своєї армії.
Головні тези:
- Білорусь заявляє про перекидання третини своєї армії до кордону з Україною через загрозу від Росії та напруженість на кордоні.
- Лукашенко використовує інформаційну кампанію для нагнітання напруженості та спроб вплинути на українську ситуацію.
- На тлі подій у Курській області РФ від представників Білорусі знову почали лунати заяви про нібито наявність загрози з боку України.
Лукашенко вкотре заявив про посилення кордону з Україною
Бачачи їхню (України — ред.) агресивну політику, ми ввели туди і розмістили в певних точках — так, як це в разі війни, оборони було б, — наших військових уздовж усього кордону. Ба більше, там працюють спецслужби, спецпідрозділи — "Альфа", "Алмаз" та інші — найбільш підготовлені, вони свою роботу роблять, — заявив Лукашенко.
Окрім цього Лукашенко вважає, що українські війська у значній кількості знаходяться на кордоні з Білоруссю, бо думають, що "Путін знову буде наступати з території Білорусі".
У відповідь я змушений був майже третину армії перекинути додатково на посилення того, що було, — заявив Лукашенко.
Білорусь продовжує нагнітати тему “напруженості” на кордоні з Україною
На тлі подій у Курській області РФ від представників Білорусі знову почали лунати заяви про нібито наявність загрози з боку України.
Зокрема міністр оборони країни заявив про «високу ймовірність збройних провокацій з боку України та резонансних акцій із залученням білоруських націоналістичних формувань».
Заява білоруського міністра є частиною інформаційної кампанії з нагнітання напруженості на кордоні з Україною, мета якої — відтягнути до північного кордону українські сили з важливих ділянок фронту. Білорусь вже не вперше вдається до подібних інформаційних атак проти України, діючи в інтересах Москви.
Заклики нелегітимного президента Білорусі Олександра Лукашенка до Києва та Москви сісти за стіл переговорів і «завершити цю бійку» свідчать, що успіх української операції в Курській області викликає у Мінська побоювання, невпевненість та тривогу щодо подальшого розвитку російсько-української війни, вважають у ЦПД.
