ЄС виплатив Україні ще 1,5 млрд євро макрофінансової допомоги

Олексій Грушевський

Джерело: online.ua

Європейський Союз 21 березня виплатив Україні другий транш макрофінансової допомоги у розмірі 1,5 млрд євро з загального пакета на 18 млрд євро.

Джерело: Урсула фон дер Ляєн

Євросоюз виплатив другий транш

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що допомагає Україні функціонувати, захищаючись.

Сьогодні ми виплатили ще 1,5 млрд євро Україні, - написала вона.

У пресслужбі Мінфіну повідомили, що Україна вже отримала транш на 1,5 млрд євро.

Кошти надаються на безпрецедентно пільгових умовах для України й будуть спрямовані на фінансування найбільш нагальних видатків держбюджету, - йдеться в повідомленні.

За даними Мінфіну, наступні транші в рамках програми на 18 млрд євро отримуватиме протягом 2023 року з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов.

Усього з початку повномасштабної війни ЄС надав Україні 11,7 млрд євро макрофінансової допомоги.

Сьогодні ми виплатили ще €1,5 млрд Україні.

Наша підтримка допомагає Україні функціонувати, захищаючись.

Вона також твердо ставить Україну на її шлях до ЄС, підтримуючи реформи – наприклад, ефективне управління та фінансову стабільність.

Разом ми пишемо 🇪🇺 майбутнє України. pic.twitter.com/ptKYgYkI6H
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) March 21, 2023

Макрофінансова допомога Україні

13 грудня 2022 року усі країни ЄС одноголосно підтримали надання 18 млрд євро макрофінансової допомоги Україні (MFA+).

Пільговий період послуги становить 10 років. Гарантії для цих запозичень будуть надані з бюджету

Європейського Союзу або країнами-членами ЄС.

З цих виплат Україна зможе продовжувати виплачувати своїм громадянам зарплати та пенсії, а також забезпечувати роботу основних комунальних послуг, таких як лікарні, школи та житло для переселенців.

17 січня Єврокомісія перерахувала перший транш із пакета макрофінансової допомоги. Він становив 3 млрд євро.

Читайте також:

ЄС анонсував виплату Україні другого траншу макрофіну у розмірі 1,5 млрд євро
Угорщина заблокувала масштабну допомогу для України — ЗМІ
Україна отримала перші 3 млрд євро допомоги від ЄС у 2023 році

Як вам таке?

Категорія: Наука та медицина
Дата публікації: сьогодні о 02:51

Ще одна гілка еволюції. Науковці висунули нову версію походження людини

Олена Оніщук

Джерело: Science Daily

Вчені з Кембриджського університету провели масштабне дослідження ДНК сучасних людей і з’ясували, що наші предки походять не від однієї, а щонайменше від двох давніх популяцій.

Головні тези:

Сучасна людина походить від генетичного змішування двох стародавніх популяцій, які розійшлися та знову об'єдналися відповідно 1,5 та 300 тисяч років тому.
Еволюція Homo sapiens була складнішою, ніж вважалося раніше, з активним змішуванням генів між різними популяціями.
Отримані результати дослідження вказують на важливість генетичного змішування в розвитку нових видів у тваринному світі.

Науковці висунули нову версію походження людини

Вчені знайшли докази того, що сучасні люди є результатом генетичного змішування двох стародавніх популяцій. Вони розійшлися приблизно 1,5 мільйона років тому, але знову об’єдналися приблизно 300 тисяч років. Відтак одна група склала 80% генетичного складу сучасної людини, інша — 20%.

Раніше вважалося, що Homo sapiens з’явився в Африці 200-300 тисяч років тому з єдиної безперервної популяції. Однак нові дані свідчать, що наша еволюція була значно складнішою.

Наше дослідження доводить, що історія людства була не лінійною, а складалася з кількох етапів поділу та повторного змішування різних популяцій, — пояснює співавтор дослідження, професор Річард Дербін.

Цей процес відбувся задовго до того, як Homo sapiens почав взаємодіяти з неандертальцями та денисовцями приблизно 50 тисяч років тому.

Змішання давніх популяцій мало значно більший вплив на генетику сучасних людей, ніж взаємодія з неандертальцями — близько 20% нашого геному походить від цієї давньої гілки.

Поки що вчені не можуть точно визначити, які викопні види відповідають цим предковим популяціям. Проте Homo erectus і Homo heidelbergensis — дві відомі давні людські групи — жили в Африці та за її межами у відповідний період, і цілком ймовірно, що вони відіграли ключову роль у формуванні Homo sapiens.

Геном меншої популяції містив гени, пов’язані з функціями мозку — це могло вплинути на розвиток когнітивних здібностей сучасної людини.

Результати дослідження спростовують уявлення про те, що види розвиваються як чітко розмежовані гілки дерева життя. Виявляється, між ними існував активний обмін генами, який міг відбуватися не тільки у людей, а й в інших тварин.

Еволюція не є лінійним процесом — вона складніша, ніж ми припускали. Ми бачимо, що змішування популяцій було ключовим фактором у формуванні нових видів у всьому тваринному світі, — зазначає перший автор дослідження Тревор Казінз.

Науковці планують удосконалити свою модель, щоб краще дослідити поступовий обмін генами між популяціями та його вплив на подальший розвиток людства.