Одна з гіпотез стверджує, що на початковому етапі формування нашої планети поверхня отримувала безліч різноманітних речовин завдяки астероїдам — вони падали на Землю, “підгодовуючи” її елементами, які допомагатимуть у появі перших життєвих форм. Утім. група науковців Єльського університету звернула увагу на різке зменшення метеоритів, що падали у період, коли почали з’являтися перші організми — близько 3,8 чи 4,1 мільярда років тому. Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на Science Alert.
Вчені пояснили, що надзвичайно важливим елементом завжди в історії життя на Землі був фосфор, оскільки він складає основу ДНК, РНК, кісткової тканини й кліткової мембрани. Фосфор геологічного походження майже цілком заблокований у нерозчинних мінералах.
Виключенням став шрейберзит, який потрапляв на нашу планету завдяки метеоритам. Після встановлення факту про зменшення космічних “опадів” у згаданий вище період вчені звернули увагу на інший шлях появи цього матеріалу. Якщо блискавка вдарить у пісок, вона залишить по собі слід — фульгуритове скло.
Завдяки комп’ютерному моделюванню науковці можуть стверджувати — на ранній стадії формування Земля щороку отримувала от одного до п’яти мільярдів блискавок. Сьогодні середньорічна кількість таких явищ сягає лише близько понад пів мільярда.
Така кількість блискавок у минулому могла надавати першим формам життя від 110 до 11 000 кілограмів фосфорних речовин на рік.
Ба більше, вчені передбачають, що таким чином прості форми життя могли виникнути на інших планетах у всесвіті.
Як повідомляв ONLINE.UA, команда науковців розробила модель земної атмосфери, яка у далекому майбутньому зазнає колапсу. Експерти Казумі Озакі та Крістофер Рейнхард передбачають, що наша планета буквально втратить весь кисень, але такі події відбуватимуться принаймні за мільярд років та упродовж тисячоліть. Це може відкинути усе життя на поверхні в розвитку до найстародавніших анаеробних форм — їхні різновиди коливаються від без’ядерних прокаріотів до простих грибів чи водоростей.
