Мінекономіки Німеччини наказало державним LNG-терміналам приймати російський зріджений газ.
Головні тези:
- Німеччина заборонила приймати російський ЗПГ після розпочатої Росією війни проти України.
- Німеччина в умовах обмеження поставок газу з Росії шукала альтернативні шляхи імпорту, зокрема будуючи LNG-термінали.
- У контексті заборони імпорту ЗПГ до Німеччини піднімається питання інших країн ЄС, які продовжують імпортувати цей вид пального з Росії.
- Більшість російського ЗПГ прямує до Франції, Іспанії та Бельгії, але країни є вимушені дотримуватися договорів через довгострокові контракти.
- Рішення Німеччини важливо для стабільності енергетичного ринку Європи та підтримки суспільних інтересів у контексті геополітичних подій.
Що відомо про відмову Німеччини від російського зрідженого газу
Як зазначають журналісти видання, компанія Deutsche Energy Terminal отримала наказ від Мінекономіки Німеччини не приймати жодних поставок ЗПГ з Росії.
Підкреслюється, що наказ був виданий із метою захисту суспільних інтересів, які переважають над економічною вигодою.
До початку розв’язанної Кремлем злочинної війни проти України наприкінці лютого 2022 року Німеччина була найбільшим покупцем російського ЗПГ серед інших європейських країн.
Після скорочення Росією трубопроводних поставок газу до Німеччини уряд країни на чолі з канцлером Олафом Шольцом прискорив пошук альтернативних варіантів імпорту газу і побудував низку LNG-терміналів для отримання ЗПГ.
У листі Міністерства економіки Німеччини підкреслюється, що дозвіл на поставки російського ЗПГ суперечив би самій меті будівництва цих LNG-терміналів, які мали на меті забезпечити незалежність країни від російського газу.
Німеччина не імпортує російський ЗПГ з моменту вторгнення РФ до України, і вказівка міністерства "гарантує, що це залишається незмінним".
Хто у ЄС ще імпортує російський ЗПГ
Хоча США та Велика Британія запровадили заборону на російський ЗПГ, ЄС продовжує імпортувати цей вид пального — 20% постачань ЗПГ у Європу походить з Росії.
Більшість російського ЗПГ надходить до Франції, Іспанії та Бельгії за довгостроковими контрактами, від яких компанії не можуть відмовитися, якщо не буде запроваджено повну заборону.
Німецька державна енергетична компанія Sefe має довгостроковий контракт на постачання ЗПГ з російського заводу в Ямалі, водночас майже весь цей обсяг направляється на імпортний термінал у Франції.
