Китай значно прискорив модернізацію своїх збройних сил, активно збільшуючи ядерний арсенал та розвиваючи сучасні військові технології. За даними американських аналітиків, до 2030 року Китай може мати щонайменше 1000 ядерних боєголовок.
Головні тези:
- Китай прискорює модернізацію свого військового потенціалу, збільшуючи ядерний арсенал та розвиваючи військові технології.
- Пентагон оголосив, що до 2030 року Китай може мати понад 1000 ядерних боєголовок, що становить серйозну загрозу для міжнародної безпеки.
- Китай має найбільший військово-морський флот у світі та активно розвиває високотехнологічну військову техніку, таку як авіаносці, балістичні ракети та винищувачі.
- Народно-визвольна армія Китаю стикається з проблемами, такими як корупція та недоліки у логістиці, що обмежують її вплив на міжнародний рівень.
- Зростаюча напруженість між Китаєм та Тайванем, а також розгортання військ ЗСА у регіоні, свідчать про потенційну загрозу геополітичній стабільності в Азії.
Китай може мати понад 1000 ядерних боєголовок до 2030 року
Згідно зі звітом Пентагону, за останній рік Китай збільшив кількість ядерних боєголовок на 100 одиниць і наразі володіє понад 600 боєголовками. Окрім того, країна активно розвиває міжконтинентальні балістичні ракети, здатні досягти території США, включно з Гаваями та Аляскою.
Американські аналітики оцінюють фактичний оборонний бюджет Китаю в 330-450 мільярдів доларів у 2024 році, що на 40% більше, ніж офіційно заявляє Пекін. Водночас оборонний бюджет США залишається найбільшим у світі та досягає 880 мільярдів доларів.
Натомість видання Politico зазначає, що попри стрімкий розвиток, Народно-визвольна армія стикається з проблемами корупції. Торік через зловживання у сфері оборонних проєктів було звільнено 15 високопосадовців.
Китай дедалі активніше готується до вторгнення у Тайвань
Американські журналісти звернули увагу на те, що Китай провів найбільше розгортання військово-морських сил за останні 30 років. У Тайвані переконані, що таким чином КНР готується до війни.
Офіційний Тайбей звертає увагу на зв'язок між візитами президента Тайваню Лая Цінде в США і великим розгортанням військово-морських сил Китаю.
Цілком можливо, це була демонстрація сили з боку Пекіна.
Не можна ігнорувати той факт, що у КНР оголосили про часткове обмеження повітряного руху на два дні в семи зонах, які охоплюють узбережжя від Шанхая до Гонконгу.
За словами журналістів, з боку Народно-визвольної армії КНР не пролунало жодної заяви, попри те, що команда Сі зазвичай проводить пропагандистські кампанії проти Тайваню.
9 грудня Міноборони Тайваню створило центр екстреного реагування і провело раптові навчання. Як стверджують представники відомства, рівень загрози був серйозним.