Французький лідер Емманюель Макрон після відставки уряду Мішеля Барньє на тлі політичної кризи дав зрозуміти, що станом на сьогодні не планує іти у відставку.
Головні тези:
- Емманюель Макрон відмовляється йти з посади глави держави після відставки уряду.
- Політична криза викликана невпорядкованістю та заворушеннями у парламенті, що призвело до відставки уряду Мішеля Барньє.
- Уряд Франції вперше з 1962 року був відправлений у відставку парламентом.
Макрон буде боротися за президентське крісло
З заявою з цього приводу глава республіки виступив ввечері 5 грудня.
Варто зазначити, що президент Франції публічно звинуватив у відставці уряду ультраправі та ультраліві сили, які "обрали безлад".
Не для того, щоб створювати, а для того, щоб руйнувати. Чому ці депутати обрали оголошення недовіри (уряду. — ред.)? Тому що вони думають про президентські вибори.
Еммануель Макрон
Президент Франції
За словами Макрона, він не збирається розглядати заклики до відставки, заявивши, що планує виконувати ввірений йому пʼятирічний мандат "у повній мірі до кінця".
Він також нагадав, що головний обов'язок лідера нації– забезпечити безперервність держави, належне функціонування наших інститутів, незалежність нашої країни і захист народу.
Ба більше, французький лідер пообіцяв протягом 30 місяців свого президентського терміну, які залишились, "діяти, щоб зробити Францію сильнішою і справедливішою країною".
Що відбувається у Франції
Як уже згадувалося раніше, 4 грудня Нижня палата парламенту Франції, Національна асамблея, проголосувала за вотум недовіри уряду премʼєр-міністра Мішеля Барньє.
За пропозицію лівих сил про оголошення вотуму недовіри уряду Франції проголосував 331 депутат, проти виступили 289.
Що важливо розуміти, у республіці вперше з 1962 року парламент відправляє уряд у відставку.
Уряд Мішеля Барньє став найменш довготривалим з часів заснування Пʼятої Республіки у 1958 році, проіснувавши менше трьох місяців.
Політологи звертають увагу на те, що оголошення вотуму недовіри було очікуваним, оскільки уряд Барньє не мав більшості в парламенті, й голосів лівого блоку "Новий народний фронт" та ультраправого "Національного обʼєднання" було достатньо для його відставки.
