26 квітня – Міжнародний день памʼяті про Чорнобильську катастрофу. Минуло уже 39 років з моменту трагедії, яка змінила життя мільйонів людей. Роковини Чорнобиля завжди будуть нагадувати світу про жахи радянської дійсності та фатальні наслідки існування СРСР.
Головні тези:
- Процес осмислення того, що відбулося в Чорнобилі у 1986-му, досі не завершився.
- Проблема полягає в тому, що Москва досі приховує всю правду про цю трагедію.
Україна та світ не мають права забувати про Чорнобильську катастрофу
Трагедія сталася насамперед через те, що:
влада надавала більшого значення прописаним на папері планам і бюрократичним процедурам, “підганяючи” показники під очікування та ігноруючи серйозні проблеми
державні структури були наскрізь пронизані брехнею і пристосуванством,
не було прозорості у відносинах між владою і суспільством,
у пріоритеті не людина та її життя, а “імідж держави”.
Дослідник Чорнобильської катастрофи Олег Бажан звертає увагу на те, основний масив архівних документів про аварію залишився у Москві — й він досі засекречений.
Зараз держава, яка ховає за сімома замками архівні документи та боїться історичної правди, окупувала Запорізьку атомну електростанцію — найбільшу в Європі та своїми діями погрожує новою ядерною катастрофою.
Не можна також ігнорувати той факт, що з 24 лютого до 31 березня Чорнобильська АЕС знаходилася під окупацією Росії.
Поведінка росіян на окупованій ЧАЕС рік тому шокувала невіглаством щодо того, на якому обʼєкті вони перебувають. Вона виразно засвідчила, чим урешті обертається незнання і спотворення історії.
