24 серпня Україна традиційно святкує головне державне свято — День Незалежності. Хоробрий народ, який понад 11 років бореться за свою свою свободу, вітають усі його союзники. Однак у цей святковий день вкотре вирішили зганьбитися головні соратники країни-агресорки Росії — білоруський диктатор Олександр Лукашенко та глава Китаю Сі Цзіньпін. Що важливо розуміти, саме вони допомагають РФ вбивати та тероризувати мирне населення України.
Головні тези:
- Лукашенко вперто ігнорує той факт, що посприяв наступу Росії на Київ.
- Сі Цзіньпін звернувся з “привітаннями” безпосередньо до Зеленського.
Сі та Лукашенко продовжують вдавати з себе “друзів” України
Самопроголошений президент Білорусі цинічно почав стверджувати, що жити поруч у мирі та злагоді — здавна було призначенням білоруського та українського народів.
Як би не тягнули в різні боки зовнішні сили, Білорусь і далі залишається відкритою для українців. Ми налаштовані на взаємовигідну співпрацю і конструктивний діалог з нашими південними сусідами, — заявив Лукашенко.
Однак диктатор чомусь забув згадати, що саме з території Білорусі у 2022 році російська війська рушили захоплювати Київ.
Від щирого серця бажаю громадянам України знайти власну відповідь на сьогоднішні виклики, а вашій багатонаціональній країні — мирного неба, солідарності і по-справжньому незалежного розвитку, — безсоромно додав Лукашенко.
Не менше білоруського диктатора 24 серпня зганьбився соратник Путіна — глава КНР Сі Цзіньпін.
Останній вирішив звернутися з привітаннями до українського лідера Володимира Зеленського:
Шановний пане Президенте. З нагоди Дня Незалежності України висловлюю щирі вітання та найкращі побажання Вам і дружньому українському народу. Китай та Україну пов'язує традиційна дружба. Протягом останніх 33 років з моменту встановлення дипломатичних відносин китайсько-українські відносини стабільно розвивалися, а співпраця в різних сферах дала вражаючі результати.
Сі Цзіньпін
Глава КРН
Він також цинічно додав, що готовий співпрацювати з Україною, щоб спрямувати на двосторонні відносини на стабільний та довгостроковий розвиток і “принести більшу користь народам обох країн”.
