Очільниця німецької дипломатії Анналена Бербок публічно та жорстко розкритикувала уряд ФРН за вагання у питаннях підтримки України, яка роками стримує агресію Росії.
Головні тези:
- Бербок розлючена через нерішучість уряду Шольца у питаннях підтримки України.
- За її словами, Німеччина таким чином втрачає довіру союзників у Європі.
- Бербок критикує Меркель за її проросійські рішення, зокрема щодо
- “Північного потоку-2”.
Бербок намагається переконати уряд Шольца
Очільниця МЗС ФРН звернула увагу на те, що саме нерішучість чинного уряду Олафа Шольца щодо надання військової допомоги Україні підриває довіру союзників у Європі.
На її переконання, офіційний Берлін повинен діяти швидше, зокрема в ухваленні додаткового пакету допомоги в розмірі 3 млрд євро, який запропонували Бербок та міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Німеччина більше не розглядається як рушійна сила мирної політики в Європі, і це викликає суцільне розчарування.
Анналена Бербок
Глава МЗС Німеччини
Очільниця німецької дипломатії розчарована тим, що популістські настрої напередодні виборів стали перешкодою для ухвалення важливих рішень.
Бербок також нещодавно дала зрозуміти, що не підтримує позицію німецького лідера Олафа Шольца, який заблокував новий пакет допомоги для України.
Бербок розкритикувала Меркель та її проросійські рішення
На цьому тлі німецька дипломатка не забула згадати про зрадницьку політику попередніх урядів, зокрема Християнсько-демократичного союзу (ХДС) під керівництвом ексканцлерки Ангели Меркель.
Останній посприяв будівництву російського газогону "Північний потік-2", який загнав Німеччину у залежність від російських енергоносіїв.
Окрім того, Бербок нагадала про підозри у причетності Росії до пошкоджень підводних кабелів у Балтійському морі.
Так само, як "Північний потік-2" ніколи не був лише економічним проєктом, попри те, що ХДС і СДПН довго хотіли в це вірити, так само невипадково підводні кабелі у Балтійському морі продовжують пошкоджуватися.
Також Бербок закликала збільшити витрати на оборону до понад 2% ВВП, попередивши, що в кризові роки ця цифра може досягти навіть 3%.
