У Хорватії 29 грудня розпочалися президентські вибори, у яких беруть участь вісім кандидатів. Серед них проросійський Міланович.
Головні тези:
- У Хорватії розпочалися президентські вибори з участю вісьми кандидатів, серед яких чинний президент Зоран Міланович.
- Другий тур виборів запланований на 12 січня 2025 року, якщо жоден із кандидатів не набере необхідної кількості голосів у першому турі.
- Серед скандалів за участю Мілановича виділяється відмова відправити військовослужбовців Хорватії на місію НАТО для України.
- Один із головних завдань нового президента - забезпечити захист Хорватії від можливих військових конфліктів та утримати країну від війни.
- Вибори президента Хорватії визначать подальший розвиток політичної ситуації в країні та її зовнішньополітичну спрямованість.
Що відомо про вибори у Хорватії
Як зазначається, у першому турі виборів відкрито 6500 виборчих дільниць, які працюватимуть до вечора 29 грудня. Після їх закриття очікується оприлюднення даних екзитполів.
Серед претендентів на пост президента:
Зоран Міланович, чинний президент із проросійськими позиціями, який представляє опозиційну Соціал-демократичну партію. Він балотується на другий термін і має підтримку 37,2% виборців за даними останніх соцопитувань.
Драган Приморац, колишній міністр науки та кандидат від правлячої партії Хорватська демократична спілка (ХДС), з рейтингом 20,4%.
Незалежні кандидатки: Марія Селак Распудич і Івана Кекін від лівої зеленої партії, кожна з яких має близько 10% підтримки.
Мер міста Синь Міро Буль.
Незалежні кандидати: Томіслав Йоніч та Ніко Токіч.
Представниця політичної партії DOMiNO Бранка Лозо.
Якщо жоден із кандидатів не отримає 50% голосів. Другий тур виборів відбудеться 12 січня 2025 року.
Що відомо про скандали за участі Мілановича
Як уже згадувалося раніше, у жовтні поплічник Путіна відмовився відрядити хорватських військовослужбовців для участі у місії НАТО для України у сфері безпеки та навчання (NSATU).
Таким чином він пішов проти уряду країни, який підтримав цю ініціативу й пропонував президенту її остаточно схвалити.
Після цього рішення у Хорватії спалахнув гучний скандал, адже уряд країни не підтримує такий підхід президента.