За результатами спільного розслідування угорського центру журналістських розслідувань Direkt36 і бельгійського видання De Tijd, виявилось, що розвідка Угорщини шпигувала за європейськими посадовцями, які приїзджали до країни з офіційними візитами.
Головні тези:
- Угорські спецслужби шпигували за посадовцями ЄС, які приїзджали до країни з офіційними візитами.
- За матеріалами розслідування стало відомо, що угорська розвідка здійснювала прослуховування телефонних розмов та обшуки в готельних номерах європейських посадовців.
- Владу Угорщини звинувачують у шпигунстві за посадовцями з ЄС, журналістами та активістами, що викликало скандал у міжнародному співтоваристві.
- Закупівля шпигунського програмного забезпечення та інциденти з кібератаками на критиків режиму свідчать про безпекові загрози, що існують в Угорщині.
- Позиція Угорщини стосовно НАТО призвела до обмеження обміну розвідувальною інформацією між країною та альянсом.
Що відомо про шпигування угорських спецслужб за європейськими посадовцями
Зазначається, що співробітники Інформаційного управління Угорщини проводили обшуки в готельних номерах, в яких зупинялись посадовці з ЄС, а також прослуховували їхні телефонні розмови.
Стежили серед іншого за слідчими Європейського бюро у боротьбі з шахрайством, яке проводило розслідування справи угорської компанії, власником якої був зять прем'єр-міністра Віктора Орбана.
У матеріалах розслідування підкреслюється, що 2015 по 2017 рік, коли посадовці ЄС працювали на OLAF і приїжджали до Угорщини, вони ставали об’єктами стеження під час пересування на автомобілях, а їхні телефонні розмови прослуховувались.
Звичайною практикою угорської розвідки є обшук готельних номерів делегацій ЄС, які приїжджають з візитом, і завантаження даних з їхніх ноутбуків.
Що відомо про звинувачення влади Угорщини у прослуховуванні європейських посадовців, журналістів та активістів
Угорську владу вже давно звинувачують у зламі телефонів журналістів, активістів та опозиційних політиків.
2021 року один з угорських законодавців визнав, що уряд придбав ізраїльське шпигунське програмне забезпечення.
У цьому ж році кібератаку було здійснено на одного з депутатів Європарламенту, який критично висловлювався у бік керівництва Угорщини на чолі з Віктором Орбаном.
Занепокоєння щодо позиції угорської влади стосовно Північноатлантичного альянсу призвели до того, що в НАТО обмежили обмін інформацією, зокрема й розвідувальною, з Угорщиною.
