За кілька тижнів у Збройних силах України почнуться випробовування керованих авіабомб українського виробництва.
Головні тези:
- Українські військові працюють над створенням власних коригованих авіабомб на базі вільнопадаючих.
- РФ активно використовує КАБи для атак на українські території, що підкреслює важливість розвитку власного військово-повітряного комплексу.
- Україна стикається з проблемою навчання пілотів F-16 через обмежену кількість місць у програмах навчання в США та інших країнах-партнерах.
- Наслідком цього є необхідність розвитку власних програм підготовки пілотів та збільшення кількості доступних місць для навчання.
В Україні розробляють КАБи вітчизняного виробництва
Про це розповів начальник авіації командування Повітряних сил ЗСУ Сергій Голубцов.
У нас зараз йдуть також роботи по переобладнанню і створенню своїх коригованих авіабомб, на базі звичайних вільнопадаючих. Там є конструктивні деякі нюанси, треба підібрати крило, GPS-модуль, а також модуль управління. Через декілька тижнів ми маємо розпочати перші випробування перших партій таких бомб, вже українських.
Сергій Голубцов
Начальник авіації командування Повітряних сил ЗСУ
Він додав, що поки Повітряні сили ЗСУ використовують КАБи західного виробництва: GBU-39, GBU-62 різних калібрів.
Зазначимо, що сили РФ активно застосовують КАби для атак українських населених пунктів та позицій українських військових. Зокрема, ці бомби інтенсивно застосовувалися під час російського наступу на північ Харківщини.
Politico дізнався про кількість майбутніх пілотів F-16 для ЗСУ
У ВПС США офіційно заявили, що у них немає місць для підготовки більше ніж 12 пілотів за 2023−2024 роки. Данія підготує вісім пілотів до кінця року. А у Румунії лише тривають підготовчі заходи для початку навчання.
Україна заявляє, що має 30 пілотів, які мають право негайно розпочати навчання в США.
Проте, за словами трьох осіб, безпосередньо знайомих із запитом, адміністрація Байдена заявила Києву, що у її програмі в Аризоні немає місць для прийому понад 12 пілотних стажистів одночасно.
У Данії та Румунії є аналогічна проблема з доступними місцями для навчання.
