Старший сержант 12-ї бригади спеціального призначення Національної гвардії України “Азов” із позивним “Буйвол” в інтерв'ю Online.UA без прикрас описав реалії життя людей з інвалідністю на тлі війни.
Головні тези:
- “Буйвол” хоче, аби держава нарешті звернула увагу на проблеми, з якими стикаються люди з інвалідністю, та почала їх вирішувати.
- Старший сержант знає, що його чекає щасливе майбутнє у колі сім'ї, яку він зможе захистити та забезпечити усім необхідним.
- “Буйвол” — уособлення справжнього воїна, а також яскравий приклад незламності та сили характеру.
Держава повинна подбати про людей з інвалідністю
Попри те, що “Буйвол” втратив ногу під час боїв за Маріуполь, він чітко усвідомлює, що має ще багато сил, щоб прожити щасливе й повноцінне життя.
Саме тому, він ніколи не звертає увагу на погляди сторонніх та їхню реакцію.
Відвернувся від мене — значить, у тебе немає духу, щоб подивитися на мене. Значить, у тебе немає духу, щоб глянути мені у вічі. А якщо ти відчуваєш до мене жалість, то скажи мені про це. Вийдімо сам на сам. Я не втратив багато. Я впораюся зі всім. Де не витягують ноги, там витягнуть руки. Щодо людей, які їздять на інвалідних візках, звичайно, у нас практично жодне місто України не підготовлене.
“Буйвол”
Старший сержант бригади НГУ “Азов”
Воїн також зазначає, що в жодному українському метро він не побачив ліфтів, тому не розуміє, як людям на інвалідному візку вдається там спуститися.
Окремою серйозною проблемою також залишаються магазини. У більшість з них людині на візку вкрай важко потрапити.
У нас для інвалідів, особливо якщо ти втратив дві кінцівки, це дуже складно. Я певний час займався кікбоксингом. Мені відірвало ногу, але це не означає, що я повинен сидіти вдома і плакати. Я розумію, що якщо я буду плакати, це не нагодує мою маму.
“Буйвол” готується до щасливого життя у колі сім’ї
За словами старшого сержанта, рано чи пізно у нього з'явиться дівчина, дружина, дитина.
А це означає, що потрібно завжди залишатися справжнім захисником, який зуміє постояти за найрідніших.
Якщо потрібно буде, я дам відсіч. А перед своєю жінкою не хотілося б впасти обличчям у багнюку і отримати в обличчя. Якщо вже і отримувати, то хоча б гідно. У мене є бажання рухатися далі, заробляти гроші, годувати свою сім'ю. Допомагати матері.
“Буйвол”
Старший сержант бригади НГУ “Азов”
Однак, після повернення з війни до буденного життя, звільнення зі служби, “Буйвол” відчув, що сумує за своїм піхотним минулим.
Що цікаво, це помітила навіть мати захисника. Вона звернулася до свого сина з вкрай неочікуваною пропозицією.
Моя мати сказала, що після того, що вона пережила, що я міг померти, вона зателефонувала і сказала: “Може, повернешся в армію?”. Я кажу: “Оце поворот”. Вона відповідає: “Я бачу, що ти морально просів. Все для тебе. Якщо тобі там буде легше, краще, то…”.
