За інформацією аналітиків моніторингового порталу DeepState, українські військові завершили зачистку від російських окупантів району поблизу населених пунктів Мала Локня та Погребки на північ від Суджі у Курській області.
Головні тези:
- ЗСУ завершили зачистку північних районів на Курщині від російських окупантів, зосереджуючись на Малій Локні - Погребках.
- Інформованість росіян щодо успіхів курської операції ЗСУ висока, але без деталей.
- Військовий історик виділяє успішну трансформацію війни на виснаження в маневрову війну після зачистки районів на Курщині.
- Стратегічна мета зачистки районів на Курщині - оточення російських окупантів та їх подальше контролювання.
- Вторгнення на територію ворога, схоже на Курську операцію, може принести успішні результати за умови детальної підготовки.
Що відомо про останні успіхи Курської операції ЗСУ
Сили Оборони закінчили зачистку по лінії Мала Локня - Погребки, - зазначають аналітики.
При цьому аналітики звертають увагу, що на Донбасі російські окупанти захопили Долинівку та просунулись поблизу Макіївки та Торецька.
Як у Росії ставляться до Курської операції ЗСУ
Соціологи з російського "Левада-Центру" зафіксували, що 94% росіян обізнані про успіхи наступу ЗСУ на Курщині, однак 46% росіян не в курсі деталей того, що саме відбувається в регіоні.
91% респондентів турбують дії у їхній прикордонній зоні.
Серед причин, які викликають у громадян РФ занепокоєння:
жертви серед мирного населення — 41%,
напад на територію Росії — 25%,
слабкість та непідготовленість влади — 11%.
Опитування "Левада-Центру" відбулося з 22 по 28 серпня. Участь в ньому взяли 1619 росіян віком від 18 років. Дослідження проводилось вдома у респондентів, статистична похибка не перевищує 3,4%.
За словами військового історика Лючіана Стаяно-Деніелса у матеріалі для Foreign Policy, успішна Курська операція ЗСУ перетворила розв’язану Росією війну на виснаження проти України на маневрову війну з раптовими наступальними діями.
Стаяно-Деніелс підкреслює, що знищення ЗСУ мостів через річку Сейм демонструє прагнення українських військових оточити сили російських окупантів в цьому районі.
І якщо українцям це вдасться, вони можуть або закріпитися в російській буферній зоні вздовж кордону, або просунутися далі на північ, - припускає історик.
Водночас експерт проводить паралелі з трьома подібними військовими операціями епохи середньовіччя та раннього Нового часу:
Кампанія, що передувала битві при Кресі під час Сторічної війни;
Конфлікт між Швецією та Данією наприкінці Тридцятилітньої війни;
Напад армії Священної Римської імперії на Померанію.
Однією з важливих цілей рейду на територію ворога є його приниження. Вторгнення, подібне до Курська, демонструє, що ворог не може виконувати одну з основних функцій уряду — забезпечення безпеки — на власній території. Запанікований і розлючений ворог тепер може приймати необдумані, контрпродуктивні рішення, - наголошує Стаяно-Деніелс.
На думку історика, у разі, якщо вторгнення на територію супротивника має відповідні цілі і здійснюється з підготовкою та хистом, воно зазвичай є успішним.
Як і в минулому, військовий контекст також часто формується політичними рішеннями. Як і всі коаліції, Україна та її західні прихильники, перш за все Сполучені Штати, змушені були досягти обмежувальних компромісів. Як і в усіх коаліціях, їхні політичні цілі не повністю збігаються. Минулі війни пропонують зловісні попередження, але побачимо, чи відсутність повної підтримки США фатально обмежить Україну, - підкреслює аналітик.
