Ляшко назвав умови для бустерної вакцинації в Україні
Категорія
Україна
Дата публікації

Ляшко назвав умови для бустерної вакцинації в Україні

Ляшко назвав умови для бустерної вакцинації в Україні
Джерело:  online.ua

Міністерство хорони здоров'я планує провести в Україні бустерну вакцинацію громадян проти коронавірусу, проте для цього є низка передумов. Яких саме, розповів глава МОЗ Віктор Ляшко журналістам у кулуарах Верховної Ради у п’ятницю, 5 листопада.

Джерело: Інтерфакс-Україна

За словами міністра, третю дозу вакцини українцям почнуть вводити після того, як буде щеплено половину населення країни.

Щойно перетнемо позначку в 50% вакцинованого населення в Україні, ми повернемося до питання бустерної дози, або повторної, дворазової вакцинації проти коронавірусної хвороби", - пояснив Ляшко.

Проте, за його словам, наразі лише у Києві вдалося провакцинувати принаймні однією дозою 55% мешканців, чого не скажеш про решту регіонів України.
До прикладу, у Полтавській, Київській та Дніпропетровській областях ін’єкції із вакциною отримали лишень понад 40% громадян.

Щеплення серед урядовців

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час "Години запитань до уряду" у парламенті запевнив, що всі вакцини, які є в Україні - надійні та безпечні.

А коли його спитали, чи сам він пройшов імунізацію, прем'єр відповів, що вже отримав навіть два щеплення.

Я вакцинувався у червні цьогоріч у межах вакцинації організованих колективів разом із працівниками Кабінету Міністрів і Секретаріату Кабінету Міністрів. Маю внутрішній та міжнародний сертифікати. Моя родина також щеплена — різними вакцинами", - розповів Шмигаль.

На його думку, решті співвітчизників, із нардепам включно, варто наслідувати його приклад задля захисту від ковіду.
За інформацією, яку оприлюднив Шмигаль раніше, у регіонах України у наявності є 9 мільйонів доз вакцини. Глава уряду пообіцяв, що до кінця року до України привезуть ще майже 19 мільйонів доз.

Для кого в Україні вакцинація проти коронавірусу є обов'язковою

Додамо, що Кабмін своєю постановою наказав відсторонювати від роботи держслужбовців, освітян та працівників інших категорій за відмову вакцинуватися. Нещеплених представників цих професій не пустять до трудової діяльності з 8 листопада і заробітну платню при цьому не збережуть.

Зокрема, обов’язковій вакцинації проти COVID-19 підлягають працівники:

  • центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів;

  • місцевих державних адміністрацій та їхніх структурних підрозділів;

  • закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Співробітники, щеплені однією дозою, зможуть зберегти свої робочі місця.

Читайте також:

Категорія
Політика
Дата публікації

Вірменія продовжує шлях євроінтеграції — президент підписав закон

Вірменія
Джерело:  online.ua

Президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав 4 квітня закон про початок процесу членства республіки в Євросоюзі.

Головні тези:

  • Президент Вірменії підписав закон про початок процесу членства країни в Євросоюзі з метою розвитку демократії та підвищення добробуту суспільства.
  • Вірменія прагне стати членом Євросоюзу, але подання заявки на членство наразі не передбачається, але країна має більш декларативний підхід до цього питання.
  • Рішення про вступ Вірменії до ЄС може бути ухвалено лише шляхом всенародного референдуму, що підкреслює демократичний підхід країни до цього питання.

Вірменія прагне бути в Євросоюзі

У передмові документа зазначено, що «Вірменія, ставлячи перед собою мету розвинути демократичні інститути, підвищити добробут суспільства, зміцнити безпеку країни, стійкість і перевагу права, оголошує про старт процесу членства в ЄС».

Як заявляв голова комісії парламенту з євроінтеграції Арман Єгоян, цей законопроєкт просто висловлює волю вірменського народу, наразі подання заявки на членство республіки в ЄС не передбачається.

На початку січня 2025 року документ про вступ Вірменії до ЄС схвалив уряд країни

Раніше премʼєр Вірменії Нікол Пашинян казав, що рішення про вступ Вірменії до ЄС можуть ухвалити тільки шляхом всенародного референдуму.

Тобто цей закон має більш декларативний характер.

Вірменія взяла курс на віддалення від Росії. Це відбувається на тлі погіршення відносин і погроз з боку РФ.

Пашинян звинуватив ОДКБ у загрозі суверенітету країни. Перед цим у Вірменії викрили спробу перевороту, підготовку до якого вели в Росії. Пашинян заявляв, що ОДКБ не виконала зобовʼязань перед Єреваном під час війни за Нагірний Карабах, внаслідок якої Азербайджан повернув собі території. Через це Пашинян повідомив про намір вийти з ОДКБ

Категорія
Світ
Дата публікації

Норвегія потроїла військову допомогу Україні у 2025 році

Норвегія
Джерело:  NRK

Уряд Норвегії на засіданні 4 квітня обговорив і схвалив збільшення допомоги Україні у поточному році до 85 млрд крон (7,8 млрд дол).

Головні тези:

  • Норвегія втричі збільшила військову допомогу Україні у 2025 році, підтверджуючи свою підтримку країні.
  • Уряд Норвегії схвалив пакет підтримки на загальну суму 85 млрд норвезьких крон, який допоможе Україні в зміцненні обороноздатності.
  • Ця допомога не вплине на економіку Норвегії, оскільки кошти будуть використані за кордоном.

Норвегія втричі збільшила допомогу Україні

Про це повідомив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг.

Уряд Норвегії схвалив пакет підтримки на загальну суму 50 млрд норвезьких крон додатково до попередніх 35 млрд норвезьких крон. Таким чином, загальний обсяг фінансування на підтримку України на цей рік становить 85 млрд норвезьких крон.

Ми потроюємо військову підтримку, — сказав Столтенберг.

Він зазначив, що гроші будуть використані за кордоном, відтак не чинитимуть тиску на норвезьку економіку.

У лютому Норвегія оголосила про виділення пакета допомоги на 300 млн євро для української енергетики та про відкриття прямого каналу інвестицій у промисловість держави.

На початку березня парламент Норвегії ухвалив рішення збільшити підтримку України до 85 млрд норвезьких крон (майже 8 млрд дол) у 2025 році. Прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре назвав це внеском у мир і стабільність у Європі.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?