Зеленський вшанував пам’ять Героїв Крут на Аскольдовій могилі
Категорія
Україна
Дата публікації

Зеленський вшанував пам’ять Героїв Крут на Аскольдовій могилі

Офіс Президента України
Зеленський

Президент України Володимир Зеленський у День пам'яті Героїв Крут вшанував пам'ять тих, хто стримував наступ більшовиків на Київ 29 січня 1918 року.

Головні тези:

  • Бій під Крутами у 1918 році став символом героїзму та самопожертви українського народу в боротьбі за незалежність.
  • Ушанування пам'яті Героїв Крут Президентом Зеленським є важливою частиною національної історії та нагадує про цінність свободи та державності.
  • Історія Героїв Крут слугує нагадуванням про важливість готовності захищати державу від зовнішніх загроз.

Зеленський вшанував пам’ять Героїв Крут

Про це Президент повідомив у Telegram.

Вшанував пам'ять Героїв Крут — молодих хлопців, які стримували наступ більшовиків на Київ понад 100 років тому. Подвиг, який кожен із нас має пам’ятати, розуміючи, якою є ціна нашої свободи.

Володимир Зеленський

Володимир Зеленський

Президент України

Він також згадав героїв, яки захищали Україну від російської агресії — Марка Паславського, Олександра Клітинського, Дмитра Коцюбайла, Андрія Пільщикова, Павла Петриченка — та зазначив, що всі вони боролись за незалежність своєї країни.

Наша держава виборює своє майбутнє, яке обов’язково буде мирним і безпечним для всіх наших людей.

Церемонія вшанування пам'яті відбулася біля пам'ятного хреста Героям Крут на Аскольдовій могилі у Києві.

29 січня — День пам'яті Героїв Крут: факти та історія

29 січня у 107-й День пам'яті Героїв Крут проходить вшанування усіх оборонців Крут та України 1918 року.

Довгий час бій під Крутами був оповитий низкою міфів. Найпоширенішим був міф про те, що армії Муравйова протистояли 300 слабко підготованих студентів і гімназистів. Насправді ж у бою під Крутами брали участь понад 500 вояків і 20 старшин. На озброєнні мали гвинтівки, 16 кулеметів, які підтримував саморобний бронепоїзд — 76-міліметрова гармата, встановлена на залізничній платформі.

Більшість вояків-крутянців були вихованцями вищих військових навчальних закладів і мали достатньо вишколу, щоб під командуванням досвідчених старшин брати участь у бою.

Під Крутами загинули, за різними оцінками, 70–100 оборонців, у тому числі 27 вояків Студентської чоти, які потрапили в полон і були вбиті. Натомість з боку більшовиків загинули щонайменше 300 вояків.

Що рідко згадувалося раніше про бій під Крутами, так це його геополітичний контекст і значення. Бій українських воїнів проти більшовицької армії біля залізничної станції на Чернігівщині затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для підписання Брестського мирного договору з країнами Четверного Союзу. Це означало визнання самостійної Української Народної Республіки субʼєктом міжнародних відносин.

Однак, військам Муравйова вдалося заволодіти Києвом. Влаштований більшовиками терор у місті — ще одна сумнозвісна «візитівка», яка стала ознакою російського війська, що через понад сотню років знову прийшло в Україну і вчиняє терор щодо місцевого населення на захоплених територіях, повідомив Генштаб ЗСУ.

Однак не лише це повторилося через понад сотню років. На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, в районі Крут, знову повторився бій між українським та російським військами, який тривав із 28 лютого до 3 березня 2022 року. За свідченнями жителів Крутянської громади, росіяни втратили в тому протистоянні близько 200 військових.

Вшанування чину оборонців Крут — важлива частина нашої національної пам’яті, яка нагадує, що державність без армії неможлива. Хоробрість та жертовність крутянців зробила їх символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність України.

Категорія
Події
Дата публікації

Атака дронів зупинила роботу нафтоперекачувальної станції "Кропоткінська" на Кубані

дрон
Джерело:  online.ua

Найбільша нафтоперекачувальна станція "Каспійського трубопровідного консорціуму" (КТК) на території Росії "Кропоткінська" виведена з ладу після ударів дронів. 

Головні тези:

  • Сім безпілотних літальних апаратів атакували нафтоперекачувальну станцію «Кропоткінська» на Кубані.
  • Нафтопровідна система Тенгіз — Новоросійськ перекачує нафту на знижених режимах через зупинку станції.
  • КТК є міжнародною нафтотранспортною компанією, яка експлуатує Каспійський магістральний нафтопровід.

НПС “Кропоткінська” припинила роботу через удар дронами

Згідно з повідомленням КТК, удару було завдано сімома безпілотними літальними апаратами, начиненими, крім вибухівки, металевими вражаючими елементами.

На цей момент НПС "Кропоткінська" виведена з експлуатації. Транспортування нафти трубопровідною системою Тенгіз — Новоросійськ здійснюється на знижених режимах перекачування, минаючи НПС.

Для оцінки збитків і визначення часу відновлення працездатності станції на місце виїхала група керівництва КТК.

НПС "Кропоткінська", розташована в Кавказькому районі Кубані, є найбільшою нафтоперекачувальною станцією КТК на території Російської Федерації.

Каспійський Трубопровідний Консорціум (КТК) — міжнародна нафтотранспортна компанія за участю компаній Росії, Казахстану, а також іноземних видобувних компаній, створена для будівництва та експлуатації Каспійського магістрального нафтопроводу протяжністю понад 1,5 тис км.

У нафтопровід надходить нафта переважно з родовищ Західного Казахстану, а також сировина російських виробників. Нафту транспортують до морського термінала компанії в селищі Південна Озеріївка (на захід від Новоросійська), де завантажують на танкери для виправлення на світові ринки.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?