Астрофізики встановили справжній вік Місяця

Олександр Петров

Джерело: Nature

За результатами нещодавнього наукового дослідження астрофізикам вдалось виправити серйозну помилку і дізнатись, скільки насправді років супутнику Землі.

Головні тези:

За результатами останнього дослідження астрофізики встановили, що вік Місяця становить щонайменше 4,35 млрд років.
Нові відкриття пояснили, чому раніше вік супутника Землі було оцінено невірно і які фактори призвели до помилкової інтерпретації.
Теорія про походження Місяця через зіткнення ранішої Землі з протопланетою отримала нові підтвердження за допомогою комп'ютерних моделей та космічного моделювання.
Колишнє переплавлення Місяця призвело до втрати вікових ознак, але деякі кристали циркону зберегли свій вік, дозволивши астрофізикам краще зрозуміти історію супутника Землі.
Орбітальна еволюція Місяця може пояснити події переплавлення поверхні та вплив гравітації на формування супутника Землі протягом мільярдів років.

Чому науковці довгий час помилялись стосовно віку Місяця

Традиційно вважається, що Місяць обертається навколо Землі від 4,35 до 4,51 млрд років і існує майже стільки ж, скільки і наша планета.

За результатами нового дослідження кристалів з поверхні Місяця стало можливим більш точно встановити вік супутника Землі і стверджувати, що наразі його вік складає щонайменше 4,35 млрд років і не є початковим моментом утворення.

Науковці встановили справжній вік Місяця — Місяць

Відповідно до найбільш поширеної на сьогодняшній день теорії, Місяць утворився в результаті зіткнення раньої Землі з протопланетою, за розмірами близької до Марсу.

Це зіткнення призвело до утворення хмари уламків, з яких згодом і сформувався Місяць.

За результатами останніх досліджень, це могло статись 4,51-53 млрд років тому.

Однак через деякий час сталась якась подія, яка призвела до того, що поверхня супутника буквально закипіла й переплавилась, що призвело до втрати всіх вікових ознак, а життєвий цикл атомів почався заново.

Ці різні дані були отримані за результатами аналізів матеріалів, привезених на Землю місією "Аполон".

Спочатку вік цих матеріалів визначався приблизно 4,35 млрд років.

Однак після повторного аналізу за допомогою більш досконалих технологій було встановлено, що деяким із кристалів циркону в породах може бути до 4,51 млрд років

Ще одне дослідження, проведене у 2023 році, довело, що інші кристали датуються принаймні 4,46 млрд років тому.

Що могло призвести до переплавлення Місяця у минулому

У новому дослідженні були використані комп’ютерні моделі, що вказали на велику ймовірність події, яка призвела до того, що поверхня супутника буквально закипіла й переплавилась.

Коли ці матеріали були нагріті, їхні внутрішні годинники були скинуті на той час. Але деякі приповерхневі циркони ніколи не нагрівались і не обнулялися, тому зберегли свій вік, — пояснює планетолог з Університету Каліфорнії в Санта-Крус Френсіс Німмо.

Це також дає відповідь на питання, чому на поверхні Місяця набагато менше ударних кратерів.

Наразі науковці не можуть встановити, що призвело до таких кардинальних змін місячної поверхні.

Однак вони за результатами космічного моделювання відкидають зіткнення з іншим космічним тілом.

Серед однієї з ймовірних причин астрофізики називають орбітальну еволюцію Місяця.

Якщо супутник Землі не завжди мав сферичну орбіту, а колись вона була стиснута з боків, то в якісь періоди Місяць міг наближатись до Землі значно ближче.

Це мало посилювати вплив гравітації, призводячи до приливно-відливної деформації.

Тобто Місяць буквально розтягувався і стискався щоразу, коли віддалявся від Землі або наближався до неї. Такі коливання завжди спричиняють нагрівання надр і вулканізм.

Місяць поступово віддаляється від Землі. За мільйони років він міг стабілізувати свою орбіту, віддалитись від планети й остаточно охолонути, щоб стати таким, яким ми знаємо його сьогодні.