Бійці Яроша показали, як стріляє український міномет: з'явилося яскраве відео
Бійці батальйону Добровольчої української армії, командуючим якої є народний депутат Дмитро Ярош, показали, як стріляє міномет українського виробництва "Молот". Про це повідомляє ONLINE.UA з посиланням на відео, опубліковане Добровольчою українською армією. Повідомляється, що технічні недоліки міномета М120-15 "Молот", через які в інформаційному просторі виник переполох, вже усунули. Однак конструктори радять - все, що потрібно для його "слухняності" - дотримуватися чітких інструкцій.
Читайте також: В Україні розробили нову потужну зброю: з'явилися деталі й фото Відзначається, що гладкоствольна жорстка система міномета має запобіжник від подвійного заряджання. Вага міномета в бойовому положенні 210 кг, скорострільність 12 пострілів/хв, дальність стрільби 7100 м.
14 квітня 2022 року українські військові неочікувано для всіх потопили ракетний крейсер "Москва" - флагман російського флоту. Лише зараз стало відомо, що ця подія насправді шокувала та налякала команду експрезидента США Джо Байдена.
Головні тези:
Знищення флагмана російського флоту призвело до напружених відносин між Україною та США.
Білий дім не знав, як Росія відреагує на таке публічне приниження .
Байден боявся реакції Путіна
Як вдалося дізнатися журналістам, у середині квітня 2022 року американські та українські військово-морські офіцери проводили рутинну розвідку.
Саме тоді на екранах своїх радарів вони помітили щось несподіване.
Тоді американці сказали: "О, це "Москва", а українці одразу відповіли: "Боже мій. Дуже дякую. До побачення".
Фактично Україна знищила російський флагман, не порадившись зі своїми американськими союзниками.
Американці були розлючені, бо українці не попередили про це; здивовані, що Україна мала ракети, здатні досягти корабля; і панікували, бо адміністрація Байдена не мала наміру дозволити українцям атакувати такий потужний символ російської могутності.
Потоплення крейсера “Москва”
Варто зазначити, що у перші роки війни відносини між Україною та США також ускладнювали напружені стосунки між тодішнім головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним і його американським колегою, генералом Марком А. Міллі, головою Об’єднаного комітету начальників штабів США.
Майбутні місії на Червону планету можуть бути вкрай небезпечними для астронавтів. Через наявність у марсіанському пилі токсичних частинок вони потребуватимуть спеціального захисного спорядження.
Головні тези:
Марсіанський пил містить токсичні частинки, які можуть проникати в легені та кров астронавтів, що спричиняє ризик розвитку хронічних захворювань.
Наявність кремнезему, гіпсу, перхлоратів та інших небезпечних речовин у пилу створює загрозу для здоров'я членів місії на Марс.
Астронавти на Червоній планеті вже мають підвищений ризик розвитку легеневого фіброзу через радіаційне опромінення, а додатковий вплив токсичного пилу може погіршити цю ситуацію.
Марсіанський пил має токсичні властивості
Про це свідчать результати дослідження, опублікованого в журналі GeoHealth.
Під час місій "Аполлон" на Місяць астронавти мали проблеми, спричинені місячним пилом — він прилипав до скафандрів і потрапляв у кабіну посадкового модуля.
Згодом пил провокував кашель, подразнення очей і горла. Дослідження показали, що тривалий вплив таких частинок може спричиняти хронічні захворювання.
Хоча марсіанський пил не такий гострий та абразивний, як місячний, він має схожу властивість прилипати до всього. Дрібні частинки, що становлять близько 4% товщини людської волосини, можуть проникати глибоко в легені та потрапляти в кров.
Крім того, марсіанський пил містить токсичні речовини, зокрема кремнезем, гіпс, перхлорати та нанофазні оксиди заліза, які можуть бути небезпечними для здоров’я членів потенційної місії.
Найбільшу загрозу становить ризик для легень астронавтів. Оскільки пил дуже дрібний, очікується, що він залишатиметься в легенях астронавтів, а частина з нього потраплятиме в кровообіг, — пояснив співавтор дослідження Джастін Ванг, студент-медик Школи медицини Кека при Університеті Південної Каліфорнії (USC) у коментарі CNN.
За його словами, астронавти вже мають підвищений ризик розвитку легеневого фіброзу через радіаційне опромінення під час космічних польотів, а такі небезпечні речовини, як кремнезем і оксиди заліза, можуть спричинити хвороби легень, які лише посилять цей ризик.
Крім того, Ванг наголосив на небезпеці перхлоратів — хімічних сполук, які були виявлені в марсіанському ґрунті у токсичних концентраціях. Вони можуть викликати порушення роботи щитоподібної залози та апластичну анемію — захворювання, при якому організм припиняє виробляти достатню кількість клітин крові.
