Група американських дослідників з Університету Арізони стверджує, що реальні сонячні бурі із дійсно катастрофічними для Землі наслідками не відбувались вже кілька тисяч років, однак можуть повторитись у майбутньому.
Головні тези:
- Сонячні бурі із дійсно катастрофічними наслідками можуть повторитись у майбутньому, попереджають американські дослідники.
- Дослідники вивчають сліди екстремально потужних сонячних бурь через аналіз кілець на деревах, які зафіксовані протягом тисяч років.
- Екстремальна сонячна активність може мати катастрофічні наслідки для комунікаційних технологій та викликати зміни в атмосфері Землі.
- Взаємодія космічного випромінювання з атмосферою Землі під час сонячних бурь призводить до утворення вуглецю-14 та змін у природному середовищі.
- Дослідники з Університету Арізони активно вивчають кільця дерев, що зберігли сліди подій Міяке, щоб розуміти можливі наслідки майбутніх сонячних бурь.
Що відомо про наслідки катастрофічних сонячних бурь
Американські дослідники займаються вивченням кілець на деревах із метою виявити свідчення колосальних сонячних бурь, які відомі під назвою події Міяке.
Зазначається, що це настількі рідкісні космічні явища, що за останні 14,5 тис років було зафіксовано лише 6 таких подій.
Остання подібна сонячна буря сталась в 775-775 роках нашої ери.
Ці події представляють собою спалах екстремальної сонячної активності, сліди якої у 2012 році були виявлені японським фізиком Міяке.
Якби вони трапилися сьогодні, вони мали б катастрофічні наслідки для комунікаційних технологій, — підкреслює провідний автор дослідження Ірина Панюшкіна.
Фуса Міяке також входить до команди Ірини Панюшкіної і опублікував дослідження із катастрофічним сценарієм розгортання цих подій.
Що відбувається під час аномальної екстремальної сонячної активності
Зокрема, в результаті підвищенної сонячної активності космічне випромінювання починає взаємодіяти з азотом в земній атмосфері, що провокує утворення ізотопу вуглець-14.
Зі свого боку вуглець-14 взаємодіє з атмосферним киснем і утворює вуглекислий газ. У процесі поглинання цього газу певна кількість вуглецю-14 стає частиною деревини.
Панюшкіна та її команда з Університету Арізони ретельно дослідили кільця дерев, стовбури яких через випадкові причини законсервувалися в мулі на берегах річок, або були знайдені під час археологічних розкопок. Підвищені концентрації вуглецю-14 вказують, що дерево жило в епоху, коли сталася подія Міяке.
Більше по темі
- Категорія
- Наука та медицина
- Дата публікації
- Додати до обраного
- Категорія
- Технології
- Дата публікації
- Додати до обраного
- Категорія
- Наука та медицина
- Дата публікації
- Додати до обраного
