Науковцям з NASA нарешті вдалось виміряти гіпотетичне електричне поле, яке оточує Землю і впливає на формування атмосфери на планеті.
Головні тези:
- NASA змогла розкрити давню таємницю Землі – амбіполярне електричне поле, яке має великий вплив на формування атмосфери планети.
- Ракетна місія Endurance дозволила виміряти силу електричного поля Землі та з'ясувати, як воно взаємодіє з космічним простором.
- Амбіполярне поле утримує частинки атмосфери Землі на великих висотах, створюючи унікальні умови для життя на планеті.
- Дослідження NASA може допомогти у розумінні атмосфер інших планет та в оцінці їх потенційної придатності для існування життя.
- Амбіполярне поле представляє собою нову загадкову силу, яка відкриває широкі можливості для наукових досліджень у космосі.
Що відомо про загадкове електричне поле навколо Землі
Зазначається, що це поле протягом мільярдів років приховане перебувало у всіх на виду.
Вчені протягом понад 60 років намагались пояснити загадкове явище.
Завдяки ракетній місії, яка була запущена з краю Арктики, астрофізикам вдалось не тільки підтвердити існування електричного поля Землі, а й також виміряти його силу та вплив на формування атмосфери.
У наукових колах це явище називають амбіполярним електричним полем. Воно відіграє ключову роль у взаємодії земної атмосфери із космічним простором, потенційно здійснюючи вплив на придатність Землі до збереження життя у довгостроковій перспективі.
Проєкт NASA Endurance під керівництвом Гліна А. Коллінсона та його команди передбачав запуск спеціалізованої ракети зі Шпіцбергену у Норвегії, що є найпівнічнішим ракетним полігоном на Землі.
Зазначається, що ракета Endurance була запущена 11 травня 2022 року і мала на борту низку високочутливих інструментів, ключовим з яких був фотоелектронний спектрометр.
Цей пристрій складається з восьми здвоєних датчиків електростатичного аналізатора, встановлених на стрілі. Датчики були точно вирівняні для вимірювання електронів, що протікають вздовж ліній магнітного поля Землі.
Окрім цього у якості доповнення до пристрою виступав зонд Ленгмюра, який проводив вимірювання щільності і температури електронів, а також пакету електромагнітних полів і хвиль, які надавали додаткову інформацію про електричне середовище навколо ракети.
Підкреслюється, що така комбінація приладів дозволила комплексно виміряти тонкі електричні зміни у верхніх шарах атмосфери.
Траєкторія польоту ракети була ретельно спланована, щоб забезпечити чистий збір даних. Вона злетіла на висоту 768 кілометрів, перетнувши область, відому як екзосфера — крихкий зовнішній край земної атмосфери.
Місія чергувалася між 70-секундними періодами чистого збору даних і короткими 10-секундними інтервалами, коли ракета вирівнювалася з магнітним полем Землі.
Під час 19-хвилинного польоту прилади ракети виміряли зміну електричного потенціалу лише на 0,55 вольта на висоті 322 милі (518,2 км).
Полярний вітер представляє собою загадковий потік частинок, що витікає з атмосфери Землі в космос.
Вперше його зафіксували супутники наприкінці 1960-х років.
Хоча певні втрати атмосфери очікуються через інтенсивне сонячне випромінювання, полярний вітер спантеличив вчених, оскільки він містив холодні частинки, що рухалися з надзвуковою швидкістю, без видимого джерела тепла, яке б пояснювало їхню швидкість.
На це загадкове питання відповідає підтвердження науковцями з NASA існування амбіполярного поля.
Як діє амбіполярне поле в атмосфері Землі
Це, здавалось би слабке електричне поле здійснює значний вплив на атмосферні частинки.
Зокрема, для найпоширенішого типу частинок у складі полярного вітру — іонів водню, амбіполярне поле в 10,6 разів сильніше за силу тяжіння.
Більш того, іони кисню на тій самій висоті фактично важать вдвічі менше, коли занурюються в це поле.
Загалом, амбіполярне поле збільшує "висоту шкали" іоносфери — шару верхніх шарів атмосфери — на приголомшливі 271%.
Це означає, що іоносфера залишається щільнішою на більших висотах, ніж вважалося раніше.
За словами Гліна Коллісона, це схоже на стрічку конвейєра, який підіймає атмосферу у космос.
Цей експеримент відкриває нові шляхи для розуміння атмосфер інших планет, включаючи Венеру і Марс, і може зіграти вирішальну роль в оцінці потенційної придатності екзопланет до життя.
Більше по темі
- Категорія
- Наука та медицина
- Дата публікації
- Додати до обраного
- Категорія
- Наука та медицина
- Дата публікації
- Додати до обраного
- Категорія
- Наука та медицина
- Дата публікації
- Додати до обраного