Рада підтримала призначення ще трьох міністрів. Про кого йдеться
Категорія
Україна
Дата публікації

Рада підтримала призначення ще трьох міністрів. Про кого йдеться

Голосування
Джерело:  online.ua

5 вересня Верховна Рада України проголосувала за призначення ще трьох міністрів: Ольги Стефанішиної, Олексія Кулеби та Світлани Гринчук.

Головні тези:

  • Ольга Стефанішина призначена на посаду віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерки юстиції.
  • Олексій Кулеба став віцепрем'єром з відновлення та міністром розвитку громад та територій.
  • Світлана Гринчук очолила Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Стефанішину призначили віцепрем’єркою з питань євроінтеграції — міністеркою юстиції

Верховна Рада підтримала призначення Ольги Стефанішиної на посаду віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, міністеркою юстиції.

Про це повідомив народний депутат із парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк.

За його словами, за призначення Стефанішиної проголосували 253 народних депутати.

Ольга Стефанішина

4 червня 2020 року Стефанішину призначили на посаду віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

До того вона працювала генеральною директоркою Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

4 вересня Верховна Рада підтримала її відставку з посади віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. В цей день Верховна Рада також підтримала відставку міністра юстиції Дениса Малюськи, чий мандат приєднали до Стефанішиної.

Олексій Кулеба

ВР призначила Олексія Кулебу віцепрем'єром з відновлення, міністром розвитку громад

Верховна Рада підтримала призначення Олексія Кулеби на посаду віцепрем'єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій.

За призначення Олексія Кулеби проголосували 240 народних депутатів.

Як відомо, з листопада 2019 року Кулеба обіймав посаду директора Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради. З січня 2021 року призначений першим заступником голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень. З лютого 2022 року працював головою Київської обласної державної адміністрації. З березня 2022 року призначений радником патронатної служби начальника Київської обласної військової адміністрації.

З травня 2022 року призначений головою Київської обладміністрації.

Указом Президента України 24 січня 2023 року призначений заступником керівника Офісу Президента України.

Світлана Гринчук

Міндовкілля очолила Світлана Гринчук

Верховна Рада підтримала призначення Світлани Гринчук на посаду міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.

Призначення Гринчук було підтримано 246 голосами народних депутатів.

Відомо, що у 2016 році Світлана Гринчук очолила Департамент з питань зміни клімату та захисту озонового шару в Міністерстві навколишнього середовища. Опікувалась ратифікацією та імплементацією Паризької кліматичної угоди та забезпеченням виконання Україною міжнародних зобов’язань за Кіотським та Монреальським протоколами.

У 2019 році обіймала посаду радниці глави уряду. Займалася питаннями охорони навколишнього середовища і зміни клімату.

5 вересня 2023 року Гринчук обійняла посаду заступниці міністра енергетики, також керувала Офісом підтримки реформ при відомстві.

4 вересня Верховна Рада підтримала відставку міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця. Цю посаду він обіймав з 14 квітня 2022 року.

Рада призначила нового главу МЗС замість Кулеби

Верховна Рада 5 вересня призначила Міністра закордонних справ України. Ним став Андрій Сибіга.

Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, за відповідне рішення проголосували 258 парламентарів.

На засіданні 5 вересня парламент звільнив Дмитра Кулебу з посади міністра закордонних справ України.

Категорія
Україна
Дата публікації

Курська операція. Армія РФ використовує "смішну" технологію Другої світової

армія РФ
Джерело:  Forbes

Оглядач Forbes Девід Акс звернув увагу на те, що російські окупанти у Курській області почали використовувати давно забуту технологію Другої світової війни для форсування річок.

Головні тези:

  • Модифіковані десантні машини БТР-Д, які використовує армія РФ, залишаються вразливими для українського озброєння.
  • Українські війська активно атакують мости та прольоти в Курській області, блокуючи просування ворога.

Армія РФ вдається до старих методів ведення війни

Як нагадав експерт, у часи Другої світової війни деякі армії, зокрема британська, прикріплювали металеві прольоти до верхньої частини шасі танків і використовували отримані "смішні мости" для швидкої переправи через проломи.

Попри те, що з тих пір минуло 80 років, армія РФ не цурається використовувати “смішні” технології, щоб відбити власні території у Сил оборони України.

У Курській області на заході Росії російські повітряно-десантні війська розгортають модифіковані десантні машини БТР-Д у такий самий спосіб: навалюючи те, що схоже на дерев'яну підлогу, на 13-тонні гусеничні машини і скочуючи їх у річки. Занурюючись у грязьові русла річок, імпровізовані поверхні машин виконують функцію мостів, — розповідає Девід Акс.

Аналітик звертає увагу на те, що БТР-Д найбільш активні на західному краю Курського виступу.

Що важливо розуміти, для того, щоб солдати РФ могли атакувати бійців ЗСУ в селі Дар'їно і навколо нього, спочатку потрібно перетнути річку Снагость.

Як ця технологія виглядала у часи Другової світової війни (Фото: Imperial War Museum photo)

Чому технологія армії РФ не є ефективною

Як зазначає Девід Акс, у Курській області Сили оборони України регулярно атакують цивільні мости і будь-які звичайні або понтонні прольоти, які будують російські інженери.

Окрім того, воїни ЗСУ не забувають обстрілювати спеціально побудовані росіянами мостові транспортери.

Хоча БТР-Д так само вразливі для українських мін, ракет, артилерії та безпілотників, як і будь-яка бойова машина, проте вони швидкі і здатні розвивати швидкість на дорозі близько 40 миль на годину. Це робить їх менш уразливими, ніж постійні мости або повільні інженерні машини, пише аналітик.

Згідно з останніми даними, з листопада Сили оборони України підбили щонайменше два російських БТР-Д.

Залишаючись на онлайні ви даєте згоду на використання файлів cookies, які допомагають нам зробити ваше перебування тут ще зручнішим

Based on your browser and language settings, you might prefer the English version of our website. Would you like to switch?